і ми зустрічалися з різними рівняннями і будували їх графіки.
рівнянням фігури на площині в декартових координатах називається рівняння з двома змінними х і у, яке задовольняють координати будь-якої точки фігури, і навпаки: будь-які два числа, які задовольняють це рівняння, є координатами деякої точки цієї фігури.
яке ж рівняння має коло?
для того щоб скласти рівняння кола, згадаємо його властивість, що міститься в означенні кола: усі точки кола розміщені в одній площині з його центром і однаково від нього віддалені.
нехай центр кола м(а; b), а радіус кола r (рис. 140).
позначимо на колі будь-яку точку а (х; у). відстань від точки м до точки а дорівнює r, тобто am = r, але за формулою відстані між двома точками маємо ам2 = (х – а)2 + (y – b)2, або (x – a)2 + (y – b)2 = r2. (1)
координати будь-якої точки цього кола задовольняють рівняння (1). правильно і те, що будь-яка точка, координати якої задовольняють рівняння (1), належить колу.
отже, (x – a)2 + (y – b)2 = r2 — рівняння кола. якщо центр кола (рис. 141) лежить у початку координат, то воно має рівняння х2 + у2 = r2.
розглянемо рівняння (1), у якому х і у — змінні координати точок кола, а числа а і b — відповідно абсциса і ордината центра, r — радіус кола. отже, щоб записати рівняння кола, треба запам'ятати цю формулу і знати координати центра і радіус.
наприклад, нехай m(-1; 2), a r = 2, тоді рівняння кола (x + 1)2 + (y – 2)2 = 4.
виконання вправ
1) які з точок: а(1; 2), в(3; 4), с(-4; 3), d(0; 5), f(5; -1) —лежать на колі, рівняння якого х2 + у2 = 25? 2) запишіть рівняння кола радіуса 1, а координати центра:
а) (1; 1);
б) (-1; 1);
в) (1; -1);
г) (-1; -1)
3) укажіть координати центра і радіус кола, яке задане рівнянням:
a) (x – 1)2 + y2 = 9;
б) (x + 1)2 + (у + 3)2 = 1;
в) x2 + (y + 1)2 = 2;
г) (x + 1)2 + (y + 2)2 = 7.
4) знайдіть на колі х2 + у2 = 100 точки:
а) з абсцисою 6;
б) з ординатою 8.
iv. закріплення й усвідомлення нового матеріалурозв'язування
1. дано точки а(2; 1), в(-2; 5). складіть рівняння кола, діаметром якого є відрізок ав.2. дано точки а(-1; -1) і с(-4; 3). складіть рівняння кола:
а) з центром у точці а і яке проходить через точку с;
б) з центром у точці с і яке проходить через точку а.
3. знайдіть на осі ох центр кола, яке проходить через точку а(1; 4) і має радіус 5.4. складіть рівняння кола з центром (1; 2), яке дотикається до осі ох.5. складіть рівняння кола з центром (-3; -4), яке проходить через початок координат.6. доведіть, що відрізок ав, кінці якого а(2; -5) і в(5; -2) є хордою кола (х - 5)2 +(у + 5)2 = 9.7. чи перетинає коло (х + 4)2 + (у – 1)2 = 20 вісь оу? якщо перетинає, то в яких точках?
v. є завдання
вивчити рівняння кола та розв'язати і.
1. коло задане рівнянням (х – 1)2 + (у + 3)2 =10. чи проходить це коло через початок координат? 2. чи перетинає коло (х – 3)2 + (у + 5)2 = 26 вісь ох? якщо перетинає, то знайдіть точки перетину з віссю ох.3. знайдіть рівняння кола, діаметром якого є відрізок ав, якщо а(8; 5), в(2; -3).
vi. підбиття підсумків уроку
завдання класу
1. запишіть рівняння кола.2. знайдіть координати центра і довжини радіусів кіл, зображених на рис. 142. запишіть рівняння цих кіл.
общем случае, геометрическое место точек формулируется параметрическим предикатом, аргументом которого является точка данного линейного Параметры предиката могут носить различный тип. Предикат называется детерминантом геометрического места точек. Параметры предиката называются дифференциалами геометрического места точек (не путать с дифференциалом в анализе).
Роль дифференциалов во введении видовых различий в фигуру. Количество дифференциалов может быть любым; дифференциалов может и вовсе не быть.
Если заданы детерминант {\displaystyle P(M,\;a,\;b,\;c,\;\ldots )}P(M,\;a,\;b,\;c,\;\ldots ), где {\displaystyle M}M — точка, {\displaystyle a,\;b,\;c,\;\ldots }a,\;b,\;c,\;\ldots — дифференциалы, то искомую фигуру {\displaystyle A}A задают в виде: «{\displaystyle A}A — геометрическое место точек {\displaystyle M}M, таких, что {\displaystyle P(M,\;a,\;b,\;c,\;\ldots )}P(M,\;a,\;b,\;c,\;\ldots )». Далее обычно указывается роль дифференциалов, им даются названия применительно к данной конкретной фигуре. Под собственно фигурой понимают совокупность (множество) точек {\displaystyle M}M, для которых для каждого конкретного набора значений {\displaystyle a,\;b,\;c,\;\ldots }a,\;b,\;c,\;\ldots высказывание {\displaystyle P(M,\;a,\;b,\;c,\;\ldots )}P(M,\;a,\;b,\;c,\;\ldots ) обращается в тождество. Каждый конкретный набор значений дифференциалов определяет отдельную фигуру, каждую из которых и всех их в совокупности именуют названием фигуры, которая задаётся через ГМТ.
В словесной формулировке предикативное высказывание озвучивают литературно, то есть с привлечением различного рода оборотов и т. д. с целью благозвучия. Иногда, в случае детерминантов, вообще обходятся без буквенных обозначений.
Пример: параболу зададим как множество всех таких точек {\displaystyle M}M, что расстояние от {\displaystyle M}M до точки {\displaystyle F}F равно расстоянию от {\displaystyle M}M до прямой {\displaystyle l}l. Тогда дифференциалы параболы — {\displaystyle F}F и {\displaystyle l}l; детерминант — предикат {\displaystyle P(M,\;F,\;l)=(\rho (M,\;F)=\rho _{l}(M,\;l))}P(M,\;F,\;l)=(\rho (M,\;F)=\rho _{l}(M,\;l)), где {\displaystyle \rho }\rho — расстояние между двумя точками (метрика), {\displaystyle \rho _{l}}\rho _{l} — расстояние от точки до прямой. И говорят: «Парабола — геометрическое место точек {\displaystyle M}M, равноудалённых от точки {\displaystyle F}F и прямой {\displaystyle l}l. Точку {\displaystyle F}F называют фокусом параболы, а прямую {\displaystyle l}l — директрисой».
і ми зустрічалися з різними рівняннями і будували їх графіки.
рівнянням фігури на площині в декартових координатах називається рівняння з двома змінними х і у, яке задовольняють координати будь-якої точки фігури, і навпаки: будь-які два числа, які задовольняють це рівняння, є координатами деякої точки цієї фігури.
яке ж рівняння має коло?
для того щоб скласти рівняння кола, згадаємо його властивість, що міститься в означенні кола: усі точки кола розміщені в одній площині з його центром і однаково від нього віддалені.
нехай центр кола м(а; b), а радіус кола r (рис. 140).
позначимо на колі будь-яку точку а (х; у). відстань від точки м до точки а дорівнює r, тобто am = r, але за формулою відстані між двома точками маємо ам2 = (х – а)2 + (y – b)2, або (x – a)2 + (y – b)2 = r2. (1)
координати будь-якої точки цього кола задовольняють рівняння (1). правильно і те, що будь-яка точка, координати якої задовольняють рівняння (1), належить колу.
отже, (x – a)2 + (y – b)2 = r2 — рівняння кола. якщо центр кола (рис. 141) лежить у початку координат, то воно має рівняння х2 + у2 = r2.
розглянемо рівняння (1), у якому х і у — змінні координати точок кола, а числа а і b — відповідно абсциса і ордината центра, r — радіус кола. отже, щоб записати рівняння кола, треба запам'ятати цю формулу і знати координати центра і радіус.
наприклад, нехай m(-1; 2), a r = 2, тоді рівняння кола (x + 1)2 + (y – 2)2 = 4.
виконання вправ
1) які з точок: а(1; 2), в(3; 4), с(-4; 3), d(0; 5), f(5; -1) —лежать на колі, рівняння якого х2 + у2 = 25? 2) запишіть рівняння кола радіуса 1, а координати центра:а) (1; 1);
б) (-1; 1);
в) (1; -1);
г) (-1; -1)
3) укажіть координати центра і радіус кола, яке задане рівнянням:a) (x – 1)2 + y2 = 9;
б) (x + 1)2 + (у + 3)2 = 1;
в) x2 + (y + 1)2 = 2;
г) (x + 1)2 + (y + 2)2 = 7.
4) знайдіть на колі х2 + у2 = 100 точки:а) з абсцисою 6;
б) з ординатою 8.
iv. закріплення й усвідомлення нового матеріалурозв'язування
1. дано точки а(2; 1), в(-2; 5). складіть рівняння кола, діаметром якого є відрізок ав.2. дано точки а(-1; -1) і с(-4; 3). складіть рівняння кола:а) з центром у точці а і яке проходить через точку с;
б) з центром у точці с і яке проходить через точку а.
3. знайдіть на осі ох центр кола, яке проходить через точку а(1; 4) і має радіус 5.4. складіть рівняння кола з центром (1; 2), яке дотикається до осі ох.5. складіть рівняння кола з центром (-3; -4), яке проходить через початок координат.6. доведіть, що відрізок ав, кінці якого а(2; -5) і в(5; -2) є хордою кола (х - 5)2 +(у + 5)2 = 9.7. чи перетинає коло (х + 4)2 + (у – 1)2 = 20 вісь оу? якщо перетинає, то в яких точках?v. є завдання
вивчити рівняння кола та розв'язати і.
1. коло задане рівнянням (х – 1)2 + (у + 3)2 =10. чи проходить це коло через початок координат? 2. чи перетинає коло (х – 3)2 + (у + 5)2 = 26 вісь ох? якщо перетинає, то знайдіть точки перетину з віссю ох.3. знайдіть рівняння кола, діаметром якого є відрізок ав, якщо а(8; 5), в(2; -3).vi. підбиття підсумків уроку
завдання класу
1. запишіть рівняння кола.2. знайдіть координати центра і довжини радіусів кіл, зображених на рис. 142. запишіть рівняння цих кіл.Объяснение:
общем случае, геометрическое место точек формулируется параметрическим предикатом, аргументом которого является точка данного линейного Параметры предиката могут носить различный тип. Предикат называется детерминантом геометрического места точек. Параметры предиката называются дифференциалами геометрического места точек (не путать с дифференциалом в анализе).
Роль дифференциалов во введении видовых различий в фигуру. Количество дифференциалов может быть любым; дифференциалов может и вовсе не быть.
Если заданы детерминант {\displaystyle P(M,\;a,\;b,\;c,\;\ldots )}P(M,\;a,\;b,\;c,\;\ldots ), где {\displaystyle M}M — точка, {\displaystyle a,\;b,\;c,\;\ldots }a,\;b,\;c,\;\ldots — дифференциалы, то искомую фигуру {\displaystyle A}A задают в виде: «{\displaystyle A}A — геометрическое место точек {\displaystyle M}M, таких, что {\displaystyle P(M,\;a,\;b,\;c,\;\ldots )}P(M,\;a,\;b,\;c,\;\ldots )». Далее обычно указывается роль дифференциалов, им даются названия применительно к данной конкретной фигуре. Под собственно фигурой понимают совокупность (множество) точек {\displaystyle M}M, для которых для каждого конкретного набора значений {\displaystyle a,\;b,\;c,\;\ldots }a,\;b,\;c,\;\ldots высказывание {\displaystyle P(M,\;a,\;b,\;c,\;\ldots )}P(M,\;a,\;b,\;c,\;\ldots ) обращается в тождество. Каждый конкретный набор значений дифференциалов определяет отдельную фигуру, каждую из которых и всех их в совокупности именуют названием фигуры, которая задаётся через ГМТ.
В словесной формулировке предикативное высказывание озвучивают литературно, то есть с привлечением различного рода оборотов и т. д. с целью благозвучия. Иногда, в случае детерминантов, вообще обходятся без буквенных обозначений.
Пример: параболу зададим как множество всех таких точек {\displaystyle M}M, что расстояние от {\displaystyle M}M до точки {\displaystyle F}F равно расстоянию от {\displaystyle M}M до прямой {\displaystyle l}l. Тогда дифференциалы параболы — {\displaystyle F}F и {\displaystyle l}l; детерминант — предикат {\displaystyle P(M,\;F,\;l)=(\rho (M,\;F)=\rho _{l}(M,\;l))}P(M,\;F,\;l)=(\rho (M,\;F)=\rho _{l}(M,\;l)), где {\displaystyle \rho }\rho — расстояние между двумя точками (метрика), {\displaystyle \rho _{l}}\rho _{l} — расстояние от точки до прямой. И говорят: «Парабола — геометрическое место точек {\displaystyle M}M, равноудалённых от точки {\displaystyle F}F и прямой {\displaystyle l}l. Точку {\displaystyle F}F называют фокусом параболы, а прямую {\displaystyle l}l — директрисой».