В треугольнике АВС проведена медиана АМ, точка N - ее середина. Прямая ВN пересекает сторону АС в точке К. В каком отношении точка К делит эту сторону?
Однією з найдавніших і найважливіших форм реалізації міжнародного поділу праці і світогосподарських процесів є міжнародна торгівля. В рамках міжнародного поділу праці відбувається регулярний обмін товарами та послугами між різними країнами, що здійснюється через специфічну форму міжнародних економічних відносин, якою є міжнародна торгівля. Це будь-яка міждержавна обмінна діяльність товарами, послугами та іншими результатами людської праці або елементами природи. Вона є сукупністю зовнішньої торгівлі всіх країн світового господарства і становить сферу міжнародних торгово-грошових відносин.
Міжнародна торгівля є найважливішою формою реалізації принципу порівняних переваг, виступає іншою стороною міжнародної спеціалізації. Вона дозволяє всім країнам розширити можливості виробництва і споживання, посилювати конкуренцію і таким чином впливати на економічне зростання.
Міжнародна торгівля складається з експорту та імпорту товарів і послуг. Експорт означає, що товари та послуги, вироблені в одній країні, реалізуються поза її межами. Як правило, вивозяться товари, внутрішні ціни яких нижчі, ніж ціни на світовому ринку. Розрізняють видимий і невидимий експорт. До першого належить вивезення товарів, а до невидимого експорту - надання послуг, створених у даній країні, споживачам з інших країн. Імпорт - це товари та послуги, вироблені поза межами даної країни, але ввезені і спожиті у ній. Імпортують, як правило, товари, ціни яких на світовому ринку нижчі за ціни внутрішнього ринку. Основними кількісними показниками міжнародної торгівлі є обсяги світового експорту, імпорту і товарообороту. Розрізняють декілька видів міжнародної торгівлі. Залежно від об'єктів виділяють торгівлю товарами і послугами. За взаємодії суб'єктів розрізняють традиційну і зустрічну торгівлю та торгівлю спеціалізованою продукцією. Звичайну, дискримінаційну і преференційну види торгівлі виділяють за специфікою регулювання.
Азербайджано-иранские отношения — политические, экономические и прочие межгосударственные отношения между Азербайджаном и Ираном. Протяжённость государственной границы между странами составляет 689 км. Азербайджано-иранские отношения отличаются особой спецификой[2]. На протяжении многих столетий эти две страны и два народа (персы и азербайджанцы) были частью одного государства. Последовавшие в начале XIX векарусско-персидская война привела в 1828 году к тому, что азербайджанский народ остался по обе стороны русско-персидской границы. Сами азербайджанцы и ираноязычные народы (в основном персы) имеют глубокие историко-культурные связи и даже общие этнические и социальные черты[прим. 1].
Министр иностранных дел Азербайджана Алимардан-бек Топчибашев 16 ноября 1918 годана встрече с иранским посланником в Османской империи Мирзой Махмуд-ханом как-то сказал: «Иран — старший брат нашего Азербайджана, любовь и симпатии наши к Персии сильны»[3]. В современности, президенты обоих государств Ильхам Алиев и Махмуд Ахмадинежад при встрече обращались друг к другу «дорогой брат», называли свои народы — братскими, причём, Ахмадинежад при посещении Азербайджана в 2010 году заявил, что расценивает свой визит как приезд к себе домой, к своим братьям[4].
Проживающие на севере Ирана 15 миллионов азербайджанцев заставляют Иран опасаться появления сепаратистского движения. Поэтому, по мнению ряда экспертов, Иран считает Азербайджан потенциальной проблемой.
Відповідь:
Пояснення:
Однією з найдавніших і найважливіших форм реалізації міжнародного поділу праці і світогосподарських процесів є міжнародна торгівля. В рамках міжнародного поділу праці відбувається регулярний обмін товарами та послугами між різними країнами, що здійснюється через специфічну форму міжнародних економічних відносин, якою є міжнародна торгівля. Це будь-яка міждержавна обмінна діяльність товарами, послугами та іншими результатами людської праці або елементами природи. Вона є сукупністю зовнішньої торгівлі всіх країн світового господарства і становить сферу міжнародних торгово-грошових відносин.
Міжнародна торгівля є найважливішою формою реалізації принципу порівняних переваг, виступає іншою стороною міжнародної спеціалізації. Вона дозволяє всім країнам розширити можливості виробництва і споживання, посилювати конкуренцію і таким чином впливати на економічне зростання.
Міжнародна торгівля складається з експорту та імпорту товарів і послуг. Експорт означає, що товари та послуги, вироблені в одній країні, реалізуються поза її межами. Як правило, вивозяться товари, внутрішні ціни яких нижчі, ніж ціни на світовому ринку. Розрізняють видимий і невидимий експорт. До першого належить вивезення товарів, а до невидимого експорту - надання послуг, створених у даній країні, споживачам з інших країн. Імпорт - це товари та послуги, вироблені поза межами даної країни, але ввезені і спожиті у ній. Імпортують, як правило, товари, ціни яких на світовому ринку нижчі за ціни внутрішнього ринку. Основними кількісними показниками міжнародної торгівлі є обсяги світового експорту, імпорту і товарообороту. Розрізняють декілька видів міжнародної торгівлі. Залежно від об'єктів виділяють торгівлю товарами і послугами. За взаємодії суб'єктів розрізняють традиційну і зустрічну торгівлю та торгівлю спеціалізованою продукцією. Звичайну, дискримінаційну і преференційну види торгівлі виділяють за специфікою регулювання.
Азербайджано-иранские отношения — политические, экономические и прочие межгосударственные отношения между Азербайджаном и Ираном. Протяжённость государственной границы между странами составляет 689 км. Азербайджано-иранские отношения отличаются особой спецификой[2]. На протяжении многих столетий эти две страны и два народа (персы и азербайджанцы) были частью одного государства. Последовавшие в начале XIX векарусско-персидская война привела в 1828 году к тому, что азербайджанский народ остался по обе стороны русско-персидской границы. Сами азербайджанцы и ираноязычные народы (в основном персы) имеют глубокие историко-культурные связи и даже общие этнические и социальные черты[прим. 1].
Министр иностранных дел Азербайджана Алимардан-бек Топчибашев 16 ноября 1918 годана встрече с иранским посланником в Османской империи Мирзой Махмуд-ханом как-то сказал: «Иран — старший брат нашего Азербайджана, любовь и симпатии наши к Персии сильны»[3]. В современности, президенты обоих государств Ильхам Алиев и Махмуд Ахмадинежад при встрече обращались друг к другу «дорогой брат», называли свои народы — братскими, причём, Ахмадинежад при посещении Азербайджана в 2010 году заявил, что расценивает свой визит как приезд к себе домой, к своим братьям[4].
Проживающие на севере Ирана 15 миллионов азербайджанцев заставляют Иран опасаться появления сепаратистского движения. Поэтому, по мнению ряда экспертов, Иран считает Азербайджан потенциальной проблемой.