Моделювання в широкому сенсі — це особливий пізнавальний процес, метод теоретичного та практичного опосередкованого пізнання, коли суб'єкт замість безпосереднього об'єкта пізнання вибирає чи створює схожий із ним допоміжний об'єкт-замісник (модель), досліджує його, а здобуту інформацію переносить на реальний предмет вивчення.
Моделювання — це процес створення та дослідження моделі, а модель — засіб, форма наукового пізнання.
Моделювання – складне, трудомістке і відповідальне наукове завдання. Іноді дослідження за до моделей є єдино можливим експериментального вивчення технологічних процесів. Так, процеси, які тривають багато років, можна вивчати на моделях протягом короткого проміжку часу. І навпаки, швидкоплинні процеси вивчаються на моделях протягом більш довгого часу.
Моделювання різних фізичних процесів виходить з подібності явищ, що розглядаються. Два явища називаються подібними, якщо за характеристиками одного можна одержати характеристики іншого шляхом простого перерахунку. Умовами або критеріями подібності двох явищ є рівності деяких безрозмірних параметрів, які називаються числами або критеріями подібності. Визначення критеріїв подібності при моделюванні процесів, що вивчаються, потребує глибокого знання механізму цих процесів і є досить важким завданням. Під час розв'язання цього завдання усі досліджувані процеси слід розділяти на дві суттєво різні групи. До першої групи потрібно віднести процеси і явища, які можна описати рівняннями, до другої, яка становить найбільший інтерес – процеси і явища, які ще не мають математичного опису. У разі, коли рівняння досліджуваних процесів невідомі, числа подібності можна знайти за теорією розмірностей. У разі наявності диференціальних рівнянь досліджуваних процесів, числа подібності легко визначаються, як коефіцієнти рівнянь, які представлено в безрозмірному вигляді. Природно, що одержання критеріїв подібності за наявності рівнянь значно простіше, ніж при їх відсутності. Тому теорію розмірностей слід застосовувати для отримання критеріїв подібності тільки при дослідженні процесів, які не мають математичного опису.
Массивы в Паскале используются двух типов: одномерные и двумерные.
Определение одномерного массива в Паскале звучит так: одномерный массив — это определенное количество элементов, относящихся к одному и тому же типу данных, которые имеют одно имя, и каждый элемент имеет свой индекс — порядковый номер.
Описание массива в Паскале (объявление) и обращение к его элементам происходит следующим образом:
Описание массива в Паскале
Объявление массива
var dlina: array [1..3] of integer;
begin
dlina[1]:=500;
dlina[2]:=400;
dlina[3]:=150;
...
dlina — идентификатор (имя) массива;
для объявления используется служебное слово Array (в переводе с англ. «массив» или «набор»);
[1..3] — в квадратных скобках ставится номер (индекс) первого элемента, затем две точки и индекс последнего элемента массива, т.е. по сути, указывается количество элементов; количество элементов массива называется размерностью массива
of integer (с англ. «из целых чисел») — указывает, к какому типу относится массив, of здесь — служебное слово.
Объявить размер можно через константу:
размер массива через константу
ИНИЦИАЛИЗАЦИЯ МАССИВА
Кроме того, массив может быть сам константным, т.е. все его элементы в программе заранее определены. Описание такого массива выглядит следующим образом:
Моделювання — це процес створення та дослідження моделі, а модель — засіб, форма наукового пізнання.
Моделювання – складне, трудомістке і відповідальне наукове завдання. Іноді дослідження за до моделей є єдино можливим експериментального вивчення технологічних процесів. Так, процеси, які тривають багато років, можна вивчати на моделях протягом короткого проміжку часу. І навпаки, швидкоплинні процеси вивчаються на моделях протягом більш довгого часу.
Моделювання різних фізичних процесів виходить з подібності явищ, що розглядаються. Два явища називаються подібними, якщо за характеристиками одного можна одержати характеристики іншого шляхом простого перерахунку. Умовами або критеріями подібності двох явищ є рівності деяких безрозмірних параметрів, які називаються числами або критеріями подібності. Визначення критеріїв подібності при моделюванні процесів, що вивчаються, потребує глибокого знання механізму цих процесів і є досить важким завданням. Під час розв'язання цього завдання усі досліджувані процеси слід розділяти на дві суттєво різні групи. До першої групи потрібно віднести процеси і явища, які можна описати рівняннями, до другої, яка становить найбільший інтерес – процеси і явища, які ще не мають математичного опису. У разі, коли рівняння досліджуваних процесів невідомі, числа подібності можна знайти за теорією розмірностей. У разі наявності диференціальних рівнянь досліджуваних процесів, числа подібності легко визначаються, як коефіцієнти рівнянь, які представлено в безрозмірному вигляді. Природно, що одержання критеріїв подібності за наявності рівнянь значно простіше, ніж при їх відсутності. Тому теорію розмірностей слід застосовувати для отримання критеріїв подібності тільки при дослідженні процесів, які не мають математичного опису.
ответ:ОБЪЯВЛЕНИЕ МАССИВА
Массивы в Паскале используются двух типов: одномерные и двумерные.
Определение одномерного массива в Паскале звучит так: одномерный массив — это определенное количество элементов, относящихся к одному и тому же типу данных, которые имеют одно имя, и каждый элемент имеет свой индекс — порядковый номер.
Описание массива в Паскале (объявление) и обращение к его элементам происходит следующим образом:
Описание массива в Паскале
Объявление массива
var dlina: array [1..3] of integer;
begin
dlina[1]:=500;
dlina[2]:=400;
dlina[3]:=150;
...
dlina — идентификатор (имя) массива;
для объявления используется служебное слово Array (в переводе с англ. «массив» или «набор»);
[1..3] — в квадратных скобках ставится номер (индекс) первого элемента, затем две точки и индекс последнего элемента массива, т.е. по сути, указывается количество элементов; количество элементов массива называется размерностью массива
of integer (с англ. «из целых чисел») — указывает, к какому типу относится массив, of здесь — служебное слово.
Объявить размер можно через константу:
размер массива через константу
ИНИЦИАЛИЗАЦИЯ МАССИВА
Кроме того, массив может быть сам константным, т.е. все его элементы в программе заранее определены. Описание такого массива выглядит следующим образом:
const a:array[1..4] of integer = (1, 3, 2, 5);
Заполнение последовательными числами:
заполнение массива
Результат:
A[1] = 8, A[2] = 9, A[3] = 10, ..., A[N] = A[N-1] + 1
Ввод с клавиатуры:
Пример: Рассмотрим, как происходит ввод массива в Паскале:
writeln ('введите кол-во элементов: ');
readln(n); {если кол-во заранее не известно, - запрашиваем его}
for i := 1 to n do begin
write('a[', i, ']=');
read(a[i]);
...
end;
...
Объяснение: