Lego Mindstorms EV3 имеет самые различные датчики. В стандартный набор входят 4 вида датчиков: Датчик касания, датчик ультразвука, датчик цвета, гироскопический датчик. (1) предназначен для определения расстояния от датчика до объекта. (2) в свою очередь определять какой цве∞⊇т находится перед ним. Его используют в таких соревнованиях как движение по линии, робосумо. (3) позволяет поворачивать на четко заданное количество градусов. Также он позволяет узнавать на сколько градусов был совершен поворот и с какой скоростью. Последний же датчик, (4), реагирует на касания. Ключевые слова: датчик касания, датчик ультразвука, датчик цвета, гироскопический датчик.
ку:
ст — це витвір мовленнєвого процесу, що відзначається завершеністю, об'єктивований у вигляді письмового документа, літературно опрацьований відповідно до типу документа, витвір, який складається із заголовка і ряду особливих одиниць (надфразових єдностей), об'єднаних різними типами лексичного, граматичного, логічного, стилістичного зв'язку, і має певну цілеспрямованість і прагматичну визначеність»[1] (І. Р. Гальперін)(рос.).
«Текст — певна, з функціонально-смислового погляду упорядкована, група речень або їх аналогів, які являють собою, завдяки семантичним і функціональним взаємовідношенням елементів, завершену смислову єдність»[Джерело?] (В. В. Одинцов).
Найістотнішими текстовими ознаками є (А. П. Загнітко):
цілісність;зв'язність;структурна організованість;завершеність.Текст — середній елемент схеми комунікації, яку можна уявити у вигляді триелементної структури: автор (адресант) → текст → читач (адресат). Як серединний (проміжний) елемент комунікативного акту текст виявляє свою специфіку у кодуванні і декодуванні. Щодо мовця (адресанта) текст є кодованою величиною, оскільки мовець кодує певну інформацію. Для сприйняття вміщеної у тексті інформації читач повинен її декодувати (А. П. Загнітко).
Текст породжується мовцем, тим, хто пише, відповідно до його задуму, з потребою найкращого передавання змісту. Текст редагується на етапі внутрішньої, мислиннєвої підготовки, а в письмовому варіанті — також в процесі саморедагування, відповідно до стилістичних норм мови, комунікативної доцільності в кожній окремій ситуації.
У сучасному мовознавстві виділилися два підходи у лінгвістичних дослідженнях текстів:
функціональна типологія (соціальні функції й мета використання текстів) іструктурна типологія (внутрішня організація текстів) (М. Р. Львов)[Джерело?].Перший напрям значно відтворює традиційну для риторики класифікацію, що зближує типи мовлення (тексту) з жанрами: це розповідь, опис, роздум. Інший, структурний, підхід («лінгвістика тексту») пов'язаний з виявленням, вивченням і моделюванням внутрішньотекстових зв'язків, причому вводиться поняття «компонента тексту» (абзацу, надфразної єдності, складного синтаксичного цілого тощо).
Основні категорії тексту[ред. • ред. код]Текст, особливо художній, на думку А. П. Загнітка, складний і багатоплановий, оскільки завданням його інтерпретації є вияв максимуму закладених у ньому думок і почуттів художника (автора). І тому тут доречно буде подати основні текстові категорії та розтлумачити їх.
Цілісність тексту пізнається через його взаємозв'язані категорії — категорію членованості і категорію зв'язності. Кожен компонент тексту характеризується відносною смисловою завершеністю.
Формальну зв'язність тексту називають когезією (В.Дреслер), зовнішньою злитістю (К.Кожевнікова); змістову зв'язність — когерентністю (В.Дреслер), внутрішньою злитістю (К.Кожевнікова), інтегративністю (І. Р. Гальперін) .
Нерозривна єдність доцентрових і відцентрових сил у тексті виявляється у проспекції і ретроспекції (А. П. Загнітко). Ретроспекція насичена такими компонентами, як тематичні слова (пам'ять, спогад), граматичний час — теперішній історичний, прислівники місця і часу («тоді», «там», «колись» тощо).
Художній текст не існує без сформульованої ідеї твору (концепта), який є визначальною його категорією. Ще одна категорія — модальність тексту — є обов'язковою у художньому творі. Поза нею текст як комунікативний елемент — не існує. «Модальність тексту починається ще до його створення: з першого акту авторського вибору — теми і проблеми твору» (А. П. Загнітко).
Якщо розглядати текст як структуровану одиницю, необхідно зазначити про наявність текстових парадигм:
жанрова (жанр визначає структурні особливості твору);функціонально-стильова (об'єднує тексти за функціональним спрямуванням);індивідуально-авторська (об'єднує всі твори одного автора).Інформативність тексту — здатність тексту бути носієм завершеного повідомлення, передавати інформацію. Інформативність як важлива властивість тексту характеризує кількість інформації, що міститься в ньому, її важливість і новизну.
Засоби зв'язку в тексті[ред. • ред. код]Засобами зв'язку в тексті можуть бути такі елементи, що забезпечують єдність стилю:
Змістові, логічні і психологічні зв'язки:єдність місця, часу, дійових осіб;зв'язок з минулим і майбутнім (єдність сюжету).Літературні, риторичні засоби зв'язку:#include <vector>
using namespace std;
int main() {
cout << "Введите массив (0, чтобы закончить):\n";
int k,
sb = 0, cb = 0,
sg = 0, cg = 0;
vector<int> v;
while (true) {
cin >> k;
if (k == 0)
break;
else
v.insert(v.end(), k);
}
for (int i = 0; i < v.size(); i++) {
if (v[i] < 0) {
sb += -1 * v[i];
cb++;
}
else {
sg += v[i];
cg++;
}
}
cout << "Средний рост юношей: "
<< (sb / cb) << '\n'
<< "Средний рост девушек: "
<< (sg / cg) << '\n';
return 0;
}