1. Какие события заставили степняков откочевать к Яику (Жайыку)? 2. Как Вы думаете, почему Российская империя была обеспокоена массовым передвижением казахов?
Личность Павла характеризуется противоречивостью, но ее важно понимать, поскольку павловское правление закладывало основы отношений между Россией и наполеоновской Францией. Павел 1 был благородным, воспитанным, образованным человеком. Ему были свойственны рыцарские понятия о чести и морали. Однако, при этом в Павле 1 сидела сильнейшая обида на свою мать (Екатерина 2), что выразилось в отторжении от светской жизни и пристрастии к армии.
Начав править в 1796 году, Павел 1 заявил о том, что Россия будет вести только оборонительные войны. Это было связано с тем, что в 18 столетии страна большую часть ресурсов тратила на регулярные внешние конфликты. Именно придерживаясь этой линии, император заявил о нейтралитете в отношении Французской революции. За год до начала его правления Россия стала частью первой антифранцузской коалиции. В 1796 году Россия вышла из коалиции. Однако дальнейшие успехи Франции заставляли Англию, Австрию и Пруссию усиливать работу дипломатических служб с целью вновь вовлечь Россию в новый альянс против Франции. В результате уже к концу 1797 года стороны смогли договориться о создании второй антифранцузской коалиции.
Впевнений рух суспільства в напрямку розгортання процесів демократизації нашої держави багато в чому залежать від правового регулювання тих процесів, які сьогодні відбуваються у нашому житті. Однією з найважливіших проблем, яка стоїть цьому на заваді – є злочинність, яка представляє складне соціальне явище, детерміноване низкою соціальних, економічних, політичних, правових, демографічних, психологічних та інших факторів. Боротьба із цим явищем – комплексна проблема, тягар вирішення якої лежить не лише на плечах правоохоронців, але й громадськості. Особливу роль в процесі попередження та профілактики злочинів та правопорушень відіграють засоби масової інформації (ЗМІ). Засоби масової інформації у своїй діяльності пристосовані у здійсненні певного психологічного впливу на численні та порівняно сталі аудиторії. Вони спроможні донести інформацію (а разом з нею і керуючий вплив) на осіб, про яких відомо лише те, що вони належать до однієї чи іншої групи аудиторії.
Личность Павла характеризуется противоречивостью, но ее важно понимать, поскольку павловское правление закладывало основы отношений между Россией и наполеоновской Францией. Павел 1 был благородным, воспитанным, образованным человеком. Ему были свойственны рыцарские понятия о чести и морали. Однако, при этом в Павле 1 сидела сильнейшая обида на свою мать (Екатерина 2), что выразилось в отторжении от светской жизни и пристрастии к армии.
Начав править в 1796 году, Павел 1 заявил о том, что Россия будет вести только оборонительные войны. Это было связано с тем, что в 18 столетии страна большую часть ресурсов тратила на регулярные внешние конфликты. Именно придерживаясь этой линии, император заявил о нейтралитете в отношении Французской революции. За год до начала его правления Россия стала частью первой антифранцузской коалиции. В 1796 году Россия вышла из коалиции. Однако дальнейшие успехи Франции заставляли Англию, Австрию и Пруссию усиливать работу дипломатических служб с целью вновь вовлечь Россию в новый альянс против Франции. В результате уже к концу 1797 года стороны смогли договориться о создании второй антифранцузской коалиции.
Впевнений рух суспільства в напрямку розгортання процесів демократизації нашої держави багато в чому залежать від правового регулювання тих процесів, які сьогодні відбуваються у нашому житті. Однією з найважливіших проблем, яка стоїть цьому на заваді – є злочинність, яка представляє складне соціальне явище, детерміноване низкою соціальних, економічних, політичних, правових, демографічних, психологічних та інших факторів. Боротьба із цим явищем – комплексна проблема, тягар вирішення якої лежить не лише на плечах правоохоронців, але й громадськості. Особливу роль в процесі попередження та профілактики злочинів та правопорушень відіграють засоби масової інформації (ЗМІ). Засоби масової інформації у своїй діяльності пристосовані у здійсненні певного психологічного впливу на численні та порівняно сталі аудиторії. Вони спроможні донести інформацію (а разом з нею і керуючий вплив) на осіб, про яких відомо лише те, що вони належать до однієї чи іншої групи аудиторії.