1.Московское княжество впервые стало стабильным и крепким при: 1) Юрие Долгоруком 2) Михаиле Ярославиче 3) Иване Калите 4) Дмитрии Донском
2.Пересвет, Сергий Радонежский, Дмитрий Донской, Дмитрий Боброк. Эти имена связаны с 1)Битвой на реке Воже 2)Осадой Тохтамышем Москвы 3)Войной Москвы и Твери 4)Куликовской битвой
1. течение в политическом сионизме (идеи Владимира Жаботинского): установление еврейского большинства в Палестине, восстановление распущенных еврейских вооруженных формирований, создание еврейского государства по оба берега реки Иордан
2. направление, которое провозглашало необходимость пересмотра (отсюда и ревизия) теории/доктрины, которая когда-то устоялась (появился на основе концепции Бернштейна – он предложил пересмотреть марксизм согласно новому времени и новым историческим условиям.
3. Коренной пересмотр исторический концепций (пересмотр направлен на фальсификации).
4. Политическое течение в международном рабочем движении, которое хочет лишить смысла марксистскую теорию революционного смысла
В широком смысл – идеи о пересмотре общепринятых теорий.
Объяснение:
Представители и их взгляды:• Эдуард Бернштейн (социал-демократ, максималист; идеи о том, что марксистская доктрина требует пересмотра и развития до того, что угнетенные классы будут бороться за свои права на законными и мирными методами)
• Владимир Жаботинский (идеи равных прав для евреев в отношении россиян (советского народа); идеи об утверждении иврита во всех сферах жизни евреев; идеи о развитии еврейских военизированных структур, силовое давление на арабов)
Упродовж другої половини XIV—XV ст. на етнічних українських землях помітно прискорилися процеси формування суспільної структури. Чіткіше виявлялися відмінності між суспільними верствами і групами, наповнювалися новим змістом їхні права та обов'язки. У різних регіонах соціальна структура мала свої особливості. Це пояснювалося різними формами суспільного й економічного розвитку країн, до складу яких входили українські землі.
Панівне становище займали князі й боярсько-рицарськиіі люд. Із середини XV ст. останніх починають називати шляхтичами. Отримуючи нові пільги і привілеї (особливо у складі Польщі), вони все більше відокремлювалися й віддалялися від решти в населення. Привілейоване становище займало у суспільстві й духовенство, помітно зростала його чисельність, визначалися права і привілеї. Найчисельнішою верствою залишалося селянство. З розвитком міст збільшувалася чисельність міщан. Наприкінці XV ст. зароджується новий суспільний стан - козацтво, якому в майбутньому судилося відіграти надзвичайно важливу роль в історії України. Перші достовірні згадки про козаків зафіксовані у джерелах наприкінці XV ст.
У другій половині XIV—XV ст. прискорюється становлення основних верств українського середньовічного суспільства.