1. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел. У чому їхнє історичне значення? 1.1. «Ми, русини, особливо в Галичині, з давен-давна хлопська нація. Майже все, що піднеслося понад хлопа, – чи то шляхта, чи міщани, — все те за польських часів зробилося поляком; за Австрії зразу німцем, а пізніше знов поляком. При руській мові, при руській народності лиша- лися тільки прості чорні хлопи і вбогі та маловчені сільські священики. Вищі духовні особи, Єпископи та каноніки говорили й писали по-польськи або по-латині. Цікава річ, що в перших 50 літах австрійського панування польська мова серед галицького духовенства, навіть у мен- ших містах і у селах, була розширена далеко більше, ніж за часів Польської держави. Так само йті міщанські родини, що в початку австрійського панування ще були лишилися при рущині, до 1820 року майже зовсім спольщилися» (І. Франко). 1.2. «Найновіший, однак, твір малоросійської літератури, який дійсно можна рекомендувати кож- ному любителю слов'янської літератури, особливо філологам і граматикам, насамперед ради пізнання тієї мови, якою розмовляє більше мільйона слов'ян, є надрукований тут, у Буді, 1837 р. під назвою "Русалка Дністрова". Це перша книга, написана простою народною мало- російською мовою і надрукована нашими гражданськими буквами» (П. Павлович, редактор часопису «Србскій народний листъ»). 1.3. «...В день перед знесенням панщини зібралися Русини у Львові, заснували товариство Головну руську раду для оборони прав руського народу, в котрій обняв провід тодішній єпископ (onic- ля митрополит) Григорій Яхимович. З'явився тоді перший руський часопис "Зоря Галицька а восени 1848 р. заходом поета Миколи Устияновича і Івана Борискевича з'їхалися у Львові руські учені, щоби порадитися над розвитком руської мови і руського письменства, і заснува- ли товариство Галицько-руська матиця, котре мало видавати книжки для просвіти народу» (К. Левицький).
Петр и его окружение были удалены из Кремля и жили в с. Преображенском под Москвой. Предоставленный самому себе, мальчик тянулся к знаниям, живо увлекался ремеслами. И хотя эти занятия противоречили образу «православного царя», они Петру воспринимать мир таким, какой он есть. Отсюда, вероятно, проистекали его рационализм и прагматизм, умение и желание осваивать новое. С детства страстью Петра были военные забавы, в которых принимали участие дети служилых людей и простолюдинов. Именно из них формировались «потешные полки» — Преображенский и Семеновский, — ставшие затем основой русской регулярной армии и первыми гвардейскими полками. В общении с простыми людьми формировались демократические черты поведения царя, его умение разбираться в людях, ценить и выдвигать их за и заслуги, а не за знатность происхождения. Вместе с тем в нем проявлялось и такое качество, как пренебрежение к жизни и интересам отдельного человека ради общего, прежде всего государственного дела. По словам В.О. Ключевского, «будучи добрым по природе как человек, Петр был груб как царь». На годы отрочества пришлось и первое знакомство Петра с иностранцами и европейской культурой. Посещая Немецкую слободу на р. Яузе, он встретил своеобразный слепок западной цивилизации и узнал совершенно иной тип межчеловеческих отношений, иной тип культуры и быта. Тогда же у Петра пробудилась любовь к морю и мореплаванию. Таким образом, уже в этот период жизни у Петра складывались такие взгляды и черты характера, которые не только подтолкнули его к преобразованиям, но и повлияли на ход и методы реформ.
Kiev La capitale de l'Ukraine. Kiev est la capitale de l'Ukraine. C'est l'une des plus anciennes villes d'Europe. Kiev est situé sur les rives pittoresques de la rivière Dnipro. La population de Kiev est d'environ 3 millions. Kiev est un important centre politique industriel et culturel. Kiev est le siège du pouvoir suprême de l'Ukraine, la Verkhovna Rada. Kiev est un centre scientifique. Voici l'Académie des sciences de l'Ukraine. La vie culturelle de Kiev est riche et diversifiée: il y a de nombreux théâtres, musées, expositions à Kiev. Les théâtres de Kiev sont bien connus. Le célèbre Théâtre National d'Opéra et de Ballet et d'autres théâtres sont très appréciés par les Kyivites et les invités de la ville. Les institutions éducatives les plus importantes de l'Ukraine sont à Kiev. L'Université nationale ukrainienne, nommée d'après Shevchenko, est située dans le centre de la capitale. Kiev est célèbre pour ses monuments. Monument au prince Vladimir dans un parc pittoresque sur les collines du Dniepr est devenu un symbole de la ville ancienne. Kiev - Ville du héros. Dans le parc de la gloire éternelle, il y a un obélisque en l'honneur de ceux qui ont péri dans les batailles de la Seconde Guerre mondiale. Beaucoup de touristes visitent Kiev. La rue centrale de la capitale Khreshchatyk. Il y a beaucoup de beaux bâtiments sur Khreshchatyk. Kiev est particulièrement belle au printemps quand les célèbres châtaignes de Kiev fleurissent.
По словам В.О. Ключевского, «будучи добрым по природе как человек, Петр был груб как царь».
На годы отрочества пришлось и первое знакомство Петра с иностранцами и европейской культурой. Посещая Немецкую слободу на р. Яузе, он встретил своеобразный слепок западной цивилизации и узнал совершенно иной тип межчеловеческих отношений, иной тип культуры и быта. Тогда же у Петра пробудилась любовь к морю и мореплаванию.
Таким образом, уже в этот период жизни у Петра складывались такие взгляды и черты характера, которые не только подтолкнули его к преобразованиям, но и повлияли на ход и методы реформ.