1. У чому полягала своєрідність господарсько-економічного життя Польщі в Ранньомодерну добу? 2. Чому в польському сеймі нелегко було дійти згоди?
3. Які зміни передбачала Люблінська унія?
4. Схарактеризуйте основні напрями зовнішньої політики Речі Посполитої.
5. Назвіть причини та результати війн зі Швецією, Московією та Османською імперією.
ля начала скажу, что современное искусство — это то, что художники делают сегодня. В искусстве важны образы, которые созданы впервые, их нельзя повторять, как нельзя повторить уходящее время: они связаны друг с другом эстафетой. В музее мы видим искусство и думаем о . Современное искусство заставляет думать о настоящем. Но не надо забывать, что девяносто девять процентов актуального искусства никогда не попадет в музей по причине вторичности и отсутствия качества. Настоящий арт действует как вдох и выдох: вдыхается жизнь — выдыхается форма. Солнце встает день за днем, но каждый восход уникален, и поэтому он волнует. Так же и с искусством: искусство ремесленников все равно как восходящее фанерное солнце. Пикассо однажды сказал: «По сути дела, все зависит от тебя самого, от солнца с тысячей лучей внутри тебя, все остальное — ничто. Матисс потому Матисс, что у него внутри есть это солнце…» Это про искусство всех времен.
Объяснение:
стародавньому Києві — знаменитий архітектурний комплекс XI-XVIII сторіч — Софія Київська. Його центральна споруда — Софійський собор, закладений у XI сторіччі за наказом Ярослава Мудрого на честь його перемоги над печенігами.
Відтоді Софія стає важливим культурним центром східнослов'янської держави. Тут було створено першу відому нам бібліотеку. У своєрідних майстернях — скрипторіях — працювали переписувачі книг. Скрипторії зазвичай обладнували при княжому дворі, при монастирях. А там, де книги переписувалися, там вони здебільшого й зберігалися.
Про Ярослава літописець повідомляє: "Ярослав же... любив книги і, багато їх переписувавши, поклав у церкві святої Софії, котру створив сам". Портрет князя, якого за прихильність до наук народ прозвав Мудрим, дивиться на нас із кам'яної стели, встановленої вдячними нащадками 1969 року у дворі заповідника навпроти Софійського собору. На камені вирізьблено слова з літопису, який звеличує князя за те, що той "сіяв у серцях людей книжні слова".
На жаль, ми не знаємо, які саме книги були у бібліотеці Ярослава, не знаємо й того, яка доля спіткала це старовинне книгосховище.