Очень завтра уже будет поздно! 1. Сравните два суждения современников о крестьянском вопросе.
При обсуждении закона об обязанных крестьянах в Государственном совете Николай I заявил: "Нет сомнения, что крепостное право, в нынешнем его положении у нас, есть зло для всех ощутительное и очевидное, но прикасаться к нему теперь было бы делом ещё более гибельным... Но если нынешнее положение таково, что оно не может продолжиться, и если вместе с тем и решительные к прекращению его также невозможны без общего потрясения, то необходимо, по крайней мере, приготовить пути для постепенного перехода к другому порядку".
Барон М. А. Корф вспоминал, как после очередного заседания одного из секретных комитетов по крестьянскому вопросу один из членов комитета сказал: "В том-то и беда наша: коснуться одной части считают невозможным, не потрясая целого, а коснуться целого отказываются потому, что, дескать, опасно тронуть 25 миллионов народу. Как же из этого выйти?" - Очень просто, - отвечал Корф, - не трогать ни части, ни целого; так мы, может быть, долее проживём!"
1) Объясните позицию императора и его сановников.
2) Как вы думаете, была ли программа Николая I по крестьянскому вопросу выполнимой? Какой выход из этого положения могли бы вы предложить?
Відповідь:
Піфія-віщунка і жриця Аполлона в Дельфах.
Ора́кул-у стародавніх греків, римлян, єгиптян та інших народів — жрець, який пророкував майбутнє від імені божества. Також оракулом називалося священне місце, де відбувалося пророкування, і саме пророцтво.
Олімпіо́нік-почесне звання переможця Олімпійських ігор у Стародавній Греції.
Класичне рабство-це історична форма рабства, за якою раб постає власністю господаря, поруч зі знаряддями виробництва.Рабів можна купити та продати, господар може розпоряджатися їхнім життям як вважає за потрібне.
Пояснення:
Відповідь:
Предки греків спочатку мешкали в районі Придунайської низовини або навіть в степах Північного Причорномор'я[1], звідки вони мігрували Пієрію та Фессалію (з початку II-го тис. до н. е.), де ахейці відокремилися від загальної маси греків. Разом з іонійцями ахейці спробували зайняти Аттику, але змушені були відступити і зрештою оселилися у Фтіотиді.
Згідно з міфами ахейці походили від Ахея, сина Ксуфова й онука Гелленова. Ахей народився в Аттиці, під час вимушеної еміграції батька, а після його вигнання жив разом з Ксуфом в Егіалеї. Після смерті Ксуфа, разом із спільниками повернувся до Фессалії або ж оселився у Фтіотиді.
Ображені на мешканців Центральної Греції, фтіотидські ахейці лише чекали слушної нагоди помститися кривдникам. Тому охоче приєдналися до походу фригійського царевича Пелопа, склали більшість його війська і після завойовування Пелопом Пелопоннесу розселилися усім півостровом за винятком Аркадії[2]. Серед переселенців міфи називають, зокрема синів Ахея Архандра и Архитела, а також сина Архандра Метанаста.
За повідомленням Павсанія, населення Пелопоннесу, зокрема Арголіди і Лаконіки, і само почало іменувати себе ахейцями, тож ця назва швидко витіснила інші самоназви[3]. Ім'я ахейців взяли собі також Пелоп і його нащадки, бо це «робило» цих володарів з фригійців «справжніми» греками. Арголіди і Лаконії.
У Гомера ім'я ахеян, разом з ім'ям аргивян, зустрічається як загальне позначення греків[4]. В «Іліаді» Гомер також використовує імена аргів'яни (дав.-гр. Ἀργεῖοι[5]) та данайці (дав.-гр. Δαναοί[6]). Серед ахейських героїв Троянської війни найвідомішими є цар Агамемнон, Ахілл, Одіссей, Аякс Теламонід, Менелай, Діомед, Аякс Оїлід.
Пояснення: