1. Відновлення народного господарства СРСР почалось:
а) у міру звільнення території;
б) 1944 р.;
в) 1945 р.
2. Головним джерелом швидкої відбудови народного господарства
СРСР стало:
а) використання праці військовополонених і в'язнів ГУЛАГу;
б) репарації з Німеччини та її союзників;
в) трудовий героїзм і самопожертва радянських людей.
3. Усунення М. Хрущова від влади було викликано:
а) невдоволенням партійного апарату реформами, що здійснювалися;
б) проявами суб'єктивізму й волюнтаризму в діяльності М. Хрущова;
в) тим, що М. Хрущов прагнув докорінно змінити економічну і політичну систему СРСР.
4. «Косигінська реформа» була спрямована:
а) на вдосконалення управління виробництвом;
б) вдосконалення освіти;
в) реорганізацію державної структури.
5. Новоогарьовський процес — це ...
а) спроба укладення нового союзного договору;
б) остання хвиля політичних репресій в СРСР;
в) зміна керівництва СРСР.
6. Які держави колишнього СРСР уклали між собою союз?
а) Росія, Білорусь; . в) Росія, Таджикистан.
б) Росія, Казахстан;
7. Автором та ідеологом концепції розвинутого соціалізму був:
а) Л. Брежнєв; в) М. Суслов.
б) О. Косигін;
8. Президентом СРСР М. Горбачова було обрано:
а) у 1988 р.; в) 1991 р.
б) 1990 р.;
9. Біловезька угода про створення СНД була підписана:
а) Б. Єльциним; г) Л. Кравчуком;
б) Н. Назарбаєвим; д) С. Шушкевичем;
в) М. Горбачовим; е) Г. Алієвим.
10. Система заходів радянського керівництва з подолання проявів культу особи Сталіна називається:
а) реабілітація;
б) десталінізація;
в) демократична революція.
11. Рішення про проведення політичної реформи, в СРСР в роки перебудови було прийнято:
а) на XXVIII з'їзді КПРС;
б) XIX Всесоюзній конференції КПРС;
в) І з'їзді народних депутатів СРСР.
12. Автором економічних реформ у Росії, започаткованих у 1992 р., був:
а) Є. Гайдар; в) Г. Явлінський.
б) В. Чорномирдін;
Основным содержанием начального этапа объединительного процесса (конец XIII — первая половина XIV в.) было складывание в Северо-Восточной Руси крупных феодальных центров и выделение среди них сильнейшего как будущего политического центра и территориального ядра формирования централизованного государства. Монголо-татарское нашествие и установившееся иго с продолжавшимися набегами ордынцев привели к значительным изменениям в Северо-восточной Руси. Центр ее экономической и политической жизни переместился из районов Владимиро-Суздальской земли, подвергавшихся частым набегам татар, в центральные и окраинные, менее доступные для ордынцев лесные районы, где накануне и после Батыева нашествия сложился ряд новых феодальных княжеств (Тверское, Московское, Городецкое, Белозерское, Стародубское, Суздальское и др.). Включение правителей этих новых княжеств в борьбу за великое княжение владимирское, за территориальный рост своих владений субъективно еще не выходило за рамки типичных феодальных княжеских усобиц, но объективно приобретало значение начала объединительного процесса.