1. В яку країну відправився Астрід Майоль для того, щоб вчитися скульптурі і отримати натхнення? 2. Роботи якого великого художника вразили в дитинстві Генрі Мура і стали вирішальними в пошуках творчого шляху?
3. Як ви вважаєте, хто з цих двох скульпторів першим прийшов до висновку, що скульптури краще ставити на невисокий постамент, щоб наблизити їх до глядача і таким чином створив новий вид скульптури - паркову скульптуру?
4. Хто з цих двох скульпторів на початку свого творчого шляху займався створенням гобеленів?
Повість временних літ, також Повість врем'яних літ, По́вість мину́лих літ — літописне зведення, складене в Києві в XI — на початку XII століття Нестором та іншими літописцями, яке лягло в основу всього наступного руського літописання. Одна з найдавніших літературних пам'яток в історії України, найдавніша велика літописна пам’ятка української мови[1][2][3].

Повість минулих літ у Радзивіллівському літописі
«Повість врем'яних літ» — перша в Київській Русі пам'ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Висвітлює історію східних слов'ян та князівської влади, утвердження християнства на Русі, містить оповіді про виникнення слов'янської писемності, відбиває настрої різних суспільних верств. Записи подаються порічно. Використано перекази, оповідання, повісті, легенди.
Объяснение:
Удачи тебе !
Семь чудес света, или Семь чудес Древнего Мира (др.-греч. ἑπτὰ θεάματα τῆς οἰκουμένης) — список самых прославленных сооружений архитектуры. Составление списка самых знаменитых поэтов, философов, полководцев, великих царей, как и памятников архитектуры и искусства — традиционный «малый» жанр греческой эллинистической поэзии и своего рода упражнение в риторике. Сам выбор числа освящён древнейшими представлениями о его полноте, законченности и совершенстве, число 7 считалось священным числом бога Аполлона (Семеро против Фив, Семь мудрецов и т. п.). Подобно сборникам высказываний знаменитых мудрецов, собраниям анекдотов и рассказам о диковинах, сочинения о Семи чудесах света были популярны в античную эпоху и включали в себя описания самых грандиозных, самых великолепных или в техническом смысле самых поразительных построек и памятников искусства. Вот почему их называли чудесами, в то время как в списке отсутствуют многие подлинные шедевры древней архитектуры и искусства — Акрополь в Афинах с творением Фидия — статуей Афины, Парфенон, прославленная статуя Афродиты Книдской работы Праксителя и т. д.
Упоминания о Семи чудесах появляются в сочинениях греческих авторов, начиная с эпохи эллинизма. В тексте одного египетского папируса (текст назван Дильсом Laterculi Alexandrini (P. Berol. 13044); это папирус, датируемый I в. до н. э.)[1], представлявшего собой своего рода учебное пособие, упоминаются имена знаменитых законодателей, живописцев, скульпторов, архитекторов, изобретателей, далее — самые большие острова, горы и реки и, наконец, семь чудес света. «Отбор» чудес происходил постепенно, и одни чудеса сменяли другие.
Объяснение: