1. Які землі згідно радянсько-німецької угоди відійшли до генерал – губернаторства - німецької колонії на території Польщі:
а) Лемківщина, в) Холмщина, д) Волинь.
б) Підляшшя, г) Галичина, є) Полісся
2. Яку назву мала територія Наддніпрянської України під час окупації німецько-фашистськими
загарбниками:
а) Трансністрія, в) Рейхскомісаріат Україна.
б) генерал-губернаторство,
3. Основні регіони радянського партизанського руху в Україні в 1942 році:
а) Сумська, Чернігівська, б) Волинь, Полісся, в) Донбас, Запоріжжя.
4. Коли було визволено м. Житомир:
а) 18 листопада 1943, б) 24 грудня 1943, в) 31 грудня 1943.
5. Найбільший партизанський рейд від Путивля Чернігівщини аж до Карпат здійснило з;єднання під
командуванням:
а) С. Ковпака, б) О. Федорова, в) О. Сабурова.
В Царицынском парке обнаружено поселение среднего бронзового века фатьяновской культуры. Это первое обнаруженное фатьяновское поселение на территории Волго-Окского междуречья. Носители фатьяновской культуры — индоевропейское население, которое первым стало заниматься земледелием и скотоводством на этой территории[2]. Могильники фатьяновской культуры также найдены у бывших деревень Тушино и Давыдково, а отдельные каменные орудия и оружие найдены в Крылатском, Зюзино, Чертаново[3].
На территории Москвы найдено несколько городищ дьяковской культурыприблизительно VII века до нашей эры: Дьяковское городище, где такое поселение было впервые обнаружено, в районе Нескучного сада, Нижних Котлов, на территории храма Христа в районе Самотёки, на Потылихе. Многие городища располагались на мысах между рек[4]. В I тысячелетии н. э. на территории города проживали финно-угорские племена, в основном дьяковцы[5].
Славянские сёла появились на территории Москвы не позже IX века. Это был северный край расселения вятичей, на границе с землями кривичей[5][6].