1. Яка частка населення Наддніпрянської України працювала в сільському господарстві на початку XIX ст.? 2. У якому регіоні Наддніпрянщини в середині XIX ст. була найбільша кількість кріпосних селян? 3. Коли на українських землях розпочалася промислова революція? 4. Яке селище на 1860 р. стало центром суконної промисловості Наддніпрянщини? 5. Хто такі чумаки? 6. Коли Одеса отримала статус порто-франко? 7. Які процеси відбувалися в розвитку сільського господарства Наддніпрянщини в першій половині XIX ст.? Наведіть факти, що підтверджують вашу думку. 8. Якими були особливості розвитку міст Наддніпрянщини в цей період?
Сунниты считают праведными всех четырех халифов, правивших после Мухаммада: Абу Бакра, Омара, Османа и Али.
Шииты же признают только трех. Главное отличие шиитов от суннитов и хариджитов состоит в представлении об имаме как носителе «божественной субстанции» . Согласно доктрине шиизма право на имамат не может принадлежать никому, кроме потомков Али и Фатимы — Алидов (поскольку только по этой линии есть потомки Мухаммада) . Шииты верят, что имамы непогрешимы во всех делах, актах, принципах и вере.
И ещё одно принципиальное отличие: шииты в случаи опасности могут скрывать своё вероисповедание, сунниты же - нет.
Хариджиты признавали законными первых двух халифов — Абу Бакра и Омара, не признавали Османа, а Али, по их мнению, был законным халифом только до тех пор, пока не вступил в переговоры с Муавией. Вот, собственно, их самые главные различия.
Поступове захоплення Закарпаття Угорським королівством розпочалося в 30-х pp. XI ст., коли до його складу було включено північну частину краю. У XII ст. така ж доля спіткала весь край (нетривалий час Закарпаття було під контролем галицько-волинських князів). Від цього часу правителі Угорщини почали титулуватися "князями русинів".
Закарпаття у складі Угорського королівства поділялося на адміністративно- територіальні одиниці – комітати (жупи), які очолювали ішпани (жупани) – намісники, яких призначав король.
Король щедро роздавав землі краю угорським дворянам, католицьким храмам і русинській знаті, яка мадяризувалася (переймала угорську мову, культуру і переходила в католицтво). Угорці-землевласники переселяли в новопридбані маєтки угорських селян, а русинів витісняли в гірські райони з неродючими ґрунтами. Місцеве населення було закріпачено, позбавлено будь-яких прав і свобод.
Незадоволені існуючими порядками, селяни-русини неодноразово піднімали повстання, зокрема у 1315 та 1320 pp. на Закарпатті повстання проти угорської влади. Селяни і міщани краю разом з угорцями брали участь у повстанні 1514 р., очолюваному Дьєрдем Дожем. Проте всі виступи були жорстоко придушені.