1. Яка суспільна верства на початку XIX ст. відігравала провідну роль у поширенні української національної ідеї у Східній Галичині та на Закарпатті? А Інтелігенція;
Б греко-католицькі священики;
В заможні селяни;
Г дрібні підприємці.
2.У яких українських землях упродовж першої половини XIX ст. відбулися селянські «холерні бунти»?
А Буковина;
Б Галичина;
В Закарпаття;
Г Поділля.
3.Укажіть дату видання альманаху «Русалка Дністрова» А1843 р.Б 1828 р.В 1837 р.Г 1848 р. 4.Укажіть, якітериторіїувійшли до складу Австрійськоїімперії на початку XIX ст.: АСхіднаГаличина, Буковина, Поділля БСхіднаГаличина, Буковина, Закарпаття
В СхіднаГаличина, Поділля
Г Закарпаття та СхіднаГаличина.
5.Найбільшим здобутком європейської «весни народів» для українського селянства на західноукраїнських землях? А отримало широкі виборчі права
Б було скасовано панщину
В отримало право на трудову еміграцію
Г було скасовано сервітути
6. Чим відомий Лук’янКобилиця?
А очолив повстання на Поділлі у 1848-1849рр.
Б очолив повстання на Закарпатті 1843-1844рр.
В очолив повстання на Буковині в 1843-1844 рр.
Г був засновником «Руської трійці» 7. Дайте визначення понять: «весна народів», «будителі».
8. Хто входив до складу «Руської трійці» (зазначте ім’я та прізвище трьох лідерів)
9.Встановіть хронологічну послідовність подій в українських землях у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII — І половині XIX ст.
А Діяльність Головної руської ради; Б створення Товариства галицьких греко-католицьких священиків;
В проведення реформ Марії-Терезії та Йосифа II;
Г діяльність «Руської трійці». 10.
Встановіть відповідність між особою та фактами її життя.
1) І. Вагилевич;
2)Григорій Яхимович;
3) А. Бачинський.
А Учасник «Руської трійці», вчений, 1848 р. був у складі Руського собору
Б керівник селянського руху на Буковині в 40-х рр. XIX ст., депутат парламенту; Вперемишлбський єпископ, який очолив Головну руську раду.;
Гмукачівський єпископ, висловлював ідею щодо запровадження обов’язкового навчання дітей віком від 6 до 14 років. 11.Опишіть значення діяльності Головної руської ради.
Реставрация Мэйдзи (яп. 明治維新 Мэйдзи Исин), известная также как Обновление Мэйдзи и Революция Мэйдзи — комплекс политических, военных и социально-экономических реформ в Японии 1868—1889 годов[1], превративший отсталую аграрную страну в одно из ведущих государств мира. Являлась переходом от самурайской системы управления в лице сёгуната к прямому императорскому правлению в лице императора Муцухито и его правительства. Политика реставрации существенно повлияла на государственный строй, законодательство, Императорский двор, провинциальную администрацию, финансы, промышленность, дипломатию, образование, религию и другие сферы жизни японцев. С реставрацией Мэйдзи связывается формирование японского национального государства нового времени и японской национальной идентичности. Годы Мэйдзи характеризовались ломкой японского традиционного образа жизни и ускоренным внедрением в стране достижений западной цивилизации. Поэтому реставрацию иногда называют «Революцией Мэйдзи».
Объяснение:
Удачи
полис - городах-государствах в Древней Греции.
демос - в Древней Греции свободный гражданин, имеющий права
ареопаг - Судилище, собрание, название верховного суда в Древних Афинах.
архонты - высшее должностное лицо в древнегреческих полисах
долговой - должник
1. да - животноводство, садоводство. нет - Земледелие.
2. бедные люди, рабы, ремесленники, зажиточные крестьяне, купцы. В 7-м веке до н. э. был недоволен из-за того что большинство крестьян оказались в положении рабов и что аристократов выбирали только из знатных людей. Демос требовал отменить рабство и поделить земли.