1. Заполните таблицу:

Каганаты Период существования Территория Столица Титул правителя Причины распада государства
Карлукский

Кимакский

(10б)

2. Используя таблицу, определите 1 сходство и 2 отличия в истории этих государств:

(3б)

3. ответьте на вопросы:

1. Как называют тюркскую письменность в науке?

2. Какую ценность несет в себе тюркская письменность? В чем заключается ее значимость?

(2б)

Вже в другій чверті XVIII століття було зрозуміло, що царизм не має жодних намірів щодо збереження української автономії, передбаченої ще Березневими статтями 1654 року. Після двірцевого перевороту 1762 року на московський імператорський престол зійшла Катерина II, дружина імператора Петра III, яка одразу спрямувала всі зусилля на посилення влади самодержавства у величезній імперії. Важливим аспектом у політиці імператриці стало так зване «зросійщення ополячених окраїн» (під «окраїнами» царизм вбачав українські та білоруські землі). Такі плани Катерини II не передбачали ні існування козацької держави Гетьманщини, ні козацьких вольностей, ні Запорізької Січі. Коли 1764 року було ліквідовано гетьманщину, а ще через рік — полково-сотенний устрій на Слобожанщині, останнім оплотом української свободи залишалася Запорізька Січ, яку в панівних колах Росії бачили як «кубло бунтівників та бандитів». Царизм лише чекав слушної нагоди для ліквідації козацької вольниці.

Одним из главных следствий августовских событий стало перемещение государственно-политической власти, сосредоточивавшейся прежде в союзном центре, в республики и, в первую очередь, в Россию. Российский президент, правительство, Верховный Совет в течение нескольких дней обрели власть, которой они добивались почти полтора года. Встала проблема претворения в жизнь радикальных реформ. При наличии у радикалов общей идеологии реформ, у них не было четкой и обоснованной программы конкретных экономических и политических преобразований. План экономических реформ был обнародован только в конце октября 1991 г. С его изложением выступил на Съезде народных депутатов России сам президент Б.Н. Ельцин. План включал несколько конкретных направлений экономической политики России, которые и составляли суть реформы.
Первая крупная мера — разовое введение свободных цен с января 1992 г. — должна была определить рыночную стоимость товаров и ликвидировать товарный дефицит. Вторая — либерализация торговли — должна была ускорить товарооборот, создать инфраструктуру по сбыту отечественной и импортной продукции. Третья — широкая приватизация жилья, госпредприятий — должна была превратить массы населения в собственников.