Ди́ке По́ле — традиційна назва чорноморських степів у XVI—XVII вв.
Колоніза́ція — заселення незайманих земель або захоплення чужих територій із подальшим їхнім заселенням.
Слободи - окреме поселення або група поселень, жителі яких за несення військової служби звільнялися від повинностей і податків.
* Такі поселення були поширені у XVII - XVIII ст. на території Слобідської України.
Магна́т — можновладець, вельможа, князь. Людина високого соціального стану, шляхетського походження чи багата (великий землевласник, представник родової й багатої знаті)
Козаки́ — учасники самоврядних чоловічих військових, згодом і територіальних громад, спільнота людей такої самоназви, що з 15 століття фіксуються джерелами у степах Східної Європи, зокрема Подніпров'я, на теренах Дикого поля (Великого Лугу, Дніпровського пониззя).
ВАТАГА - Велика група людей; юрба, товариство.
Реєстро́ві козаки́ — частина українського козацтва, прийнята на військову службу владою
Голота — те саме, що й сірома. Голо́та — українське козацьке прізвище, що походить від слова голота.
Ві́йсько Запоро́зьке Низове́ — нереєстрове козацтво Запорожжя другої половини XVI — кінця XVIII століття з дислокацією за порогами Дніпра. Очолював військо кошовий отаман, осередком була Запорозька Січ.
Коза́цька старши́на — військовий та адміністративний керівний орган Запорізької Січі, реєстрового козацтва, Гетьманщини, а також Слобідської України.
Ге́тьма́н (від нім. ... hetman — командувач) — назва урядників, вищих воєначальників та титул монарха
Ча́йка — безпалубний весельно-вітрильний човен, що використовувався запорізькими козаками у 16—17 ст.
Бра́тства — національно-релігійні громадські організації руських (українських і білоруських) православної та унійної шляхти та міщан у XVI–XVIII ст. Виникли на базі традиційних церковних братств при парафіяльних храмах.
Кодак або Койдак[1] (сучасне Кайдаки— гора, тобто «поселення на горі») — колишня фортеця на правому березі Дніпра навпроти Кодацького порогу, розташована на 10 км нижче сучасного міста Дніпра
Ордина́ція 1638 (від лат. ordinatus — упорядкований, «Ординація Війська Запорізького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої») — постанова вального сейму, видана у грудні 1638 року після придушення козацько-селянського повстання під керівництвом Павлюка та Скидана
Європейські революції 1848-1849 ( «Весна народів») - загальна назва революційних рухів, що виявилися в формі непокори владі, збройних повстаннях, декларування нової державності в європейських країнах в середині XIX століття. Спалахнули одразу в декількох державах руху носили антифеодальний і національно-визвольний характер. Учасники виступів декларували вимоги демократизації суспільного життя; в залежності від місцевих умов вони також висували гасла національного об'єднання (Німеччина, Італія) або виділення з існуючих держав (Угорщина).
Колоніза́ція — заселення незайманих земель або захоплення чужих територій із подальшим їхнім заселенням.
Слободи
- окреме поселення або група поселень, жителі яких за несення військової служби звільнялися від повинностей і податків.
* Такі поселення були поширені у XVII - XVIII ст. на території Слобідської України.
Магна́т — можновладець, вельможа, князь. Людина високого соціального стану, шляхетського походження чи багата (великий землевласник, представник родової й багатої знаті)
Козаки́ — учасники самоврядних чоловічих військових, згодом і територіальних громад, спільнота людей такої самоназви, що з 15 століття фіксуються джерелами у степах Східної Європи, зокрема Подніпров'я, на теренах Дикого поля (Великого Лугу, Дніпровського пониззя).
ВАТАГА - Велика група людей; юрба, товариство.
Реєстро́ві козаки́ — частина українського козацтва, прийнята на військову службу владою
Голота — те саме, що й сірома. Голо́та — українське козацьке прізвище, що походить від слова голота.
Ві́йсько Запоро́зьке Низове́ — нереєстрове козацтво Запорожжя другої половини XVI — кінця XVIII століття з дислокацією за порогами Дніпра. Очолював військо кошовий отаман, осередком була Запорозька Січ.
Коза́цька старши́на — військовий та адміністративний керівний орган Запорізької Січі, реєстрового козацтва, Гетьманщини, а також Слобідської України.
Ге́тьма́н (від нім. ... hetman — командувач) — назва урядників, вищих воєначальників та титул монарха
Ча́йка — безпалубний весельно-вітрильний човен, що використовувався запорізькими козаками у 16—17 ст.
Бра́тства — національно-релігійні громадські організації руських (українських і білоруських) православної та унійної шляхти та міщан у XVI–XVIII ст. Виникли на базі традиційних церковних братств при парафіяльних храмах.
Кодак або Койдак[1] (сучасне Кайдаки— гора, тобто «поселення на горі») — колишня фортеця на правому березі Дніпра навпроти Кодацького порогу, розташована на 10 км нижче сучасного міста Дніпра
Ордина́ція 1638 (від лат. ordinatus — упорядкований, «Ординація Війська Запорізького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої») — постанова вального сейму, видана у грудні 1638 року після придушення козацько-селянського повстання під керівництвом Павлюка та Скидана
Європейські революції 1848-1849 ( «Весна народів») - загальна назва революційних рухів, що виявилися в формі непокори владі, збройних повстаннях, декларування нової державності в європейських країнах в середині XIX століття. Спалахнули одразу в декількох державах руху носили антифеодальний і національно-визвольний характер. Учасники виступів декларували вимоги демократизації суспільного життя; в залежності від місцевих умов вони також висували гасла національного об'єднання (Німеччина, Італія) або виділення з існуючих держав (Угорщина).