12. Опрацюйте витяг із Союзного договору між Німеччиною, Австро-Угорщиною та Італією (1882): «1. ...[Німеччина, Австро-Угорщина та Італія], запалені бажанням збільшити гарантії загально-
го миру..., домовились укласти договір, який... має на меті тільки забезпечити їх від загроз, які
могли б створитися, для безпеки їхніх держав і спокою Європи...
2. У випадку, якщо Італія... зазнає нападу Франції з будь-якого приводу, обидві Договірні Сто-
рони зобов'язані надати атакованій стороні до ... Таке саме зобов'язання ляже на Італію
в разі неспровокованого прямого нападу Франції на Німеччину... 4. У разі, якщо яка-небудь ве-
лика держава, що не бере участі в цьому договорі, стане загрожувати безпеці території однієї
з Високих Договірних Сторін, і сторона, якій загрожують, буде цим змушена оголосити їй війну,
обидві інші зобов'язуються додержуватися щодо їхньої союзниці доброзичливого нейтралітету.
Кожна в такому разі залишає за собою можливість вступити у війну в слушний для себе момент
для участі в спільній справі зі своєю союзницею...»
Що спричинило укладання Німеччиною, Австро-Угорщиною та Італією союзного договору? Про-
ти яких країн його, насамперед, було спрямовано? Чи справді ці держави не мали іншої мети,
ніж «збільшити гарантії загального миру», як про це сказано в документі?
ів
Вот это я нашла в книге
(Период крестьянских выступлений 1920--1921 гг. был назван современниками «малой гражданской войной». Крестьяне создают свои армии, штурмуют и берут города, выдвигают политические требования, формируют органы крестьянской власти.
Союз трудового крестьянства Тамбовской губернии так определил свою основную задачу -- «свержение власти коммунистов-большевиков, доведших страну до нищеты, гибели и позора». Крестьянские отряды Поволжья выдвинули лозунг замены советской власти Учредительным собранием. В Западной Сибири крестьяне требовали установления «истинного народовластия» -- крестьянской диктатуры, созыва Учредительного собрания, денационализации промышленности, уравнительного землепользования. Тобольский крестьянский штаб провозгласил идею советской власти без коммунистов и иных политических партий.)
1. Я считаю, что Февральская революция оказала на Казахстан как положительную роль, так и отрицательную.
2.Потому, что: Казахи понесли как большой экономический урон, так и смогли улучшить политическое состояние страны.
3. Я могу это подтвердить следующими фактами) Положительное: Казахи начали получать хорошее образование, а также начали устраивать собрания высших органов власти для улучшения политического и экономического состояния страны.
Отрицательное: Дорожание продуктов, появление инфляции. Появление той же несправедливой власти.
4. В связи с этим, я делаю вывод, что Февральская Революция дала Казахстану как пользу. так и урон.
Объяснение: