Сегодня я была в Средневековом городе. Там были странные деревянные башни и колокольни, люди пахали поля и охотились. Я решила зайти на базар. Там было много разных лавок: пряники, нитки, рубахи, корзины и другие. Торговки кричали и зазывали покупателей. Я посетила много разных лавок и выбрала себе сарафан. Он был белым с вышитыми на нем красными птицами и конями. Ещё я поговорила с людьми. Они разговаривали очень странно, и половины я не поняла, но в целом я выяснила, что правит сейчас князь Владимир по прозванию Ясное Солнышко. Тут мне надо было вернуться домой. Но мне очень понравилось в городе!
Ві́кінги (від давньоскан. vikingr, «пірат»[1]) — у VIII—XI століттях воїни-мореплавці зі Скандинавії[1]. Справили значний вплив на хід європейської історії[1]. Займалися розбоєм і торгівлею в Європі, Західній Азії та Північній Африці. Протягом IX—XI століть колонізували значні регіони Європи[1]: Східну Англію, Нормандію, Ісландію, Фарерські та Шетландські острови, Сицилію, Русь тощо. Складалися, переважно, з данців, норвежців і шведів[1]. Первісно сповідували скандинавське язичництво[1]; протягом Х—ХІ століть навернулися до християнства. Через тогочасне перенаселення Скандинавії й відносну беззахисність сусідів здійснювали часті грабіжницькі рейди[1]. На морі й річках використовували довгі вітрильні човни дракари[1]. Нападали і плюндрували міста і поселення, розташовані в прибережній зоні[1]. Очолювалися ватажками-землевласниками або головами родів[1]. У вільний від походів час займалися землеробством[1] і торгівлею. Розвинули Дніпровський і Волзький торгові шляхи. Першими з європейців середньовіччя досягли Гренландії і Північної Америки[1]. Епос вікінгів зберігся у сагах. Період їхньої експансії у 793—1066 роках називають в історіографії епохою вікінгів. Також — нормани, дани, варанги, варяги.
Сегодня я была в Средневековом городе. Там были странные деревянные башни и колокольни, люди пахали поля и охотились. Я решила зайти на базар. Там было много разных лавок: пряники, нитки, рубахи, корзины и другие. Торговки кричали и зазывали покупателей. Я посетила много разных лавок и выбрала себе сарафан. Он был белым с вышитыми на нем красными птицами и конями. Ещё я поговорила с людьми. Они разговаривали очень странно, и половины я не поняла, но в целом я выяснила, что правит сейчас князь Владимир по прозванию Ясное Солнышко. Тут мне надо было вернуться домой. Но мне очень понравилось в городе!
Ві́кінги (від давньоскан. vikingr, «пірат»[1]) — у VIII—XI століттях воїни-мореплавці зі Скандинавії[1]. Справили значний вплив на хід європейської історії[1]. Займалися розбоєм і торгівлею в Європі, Західній Азії та Північній Африці. Протягом IX—XI століть колонізували значні регіони Європи[1]: Східну Англію, Нормандію, Ісландію, Фарерські та Шетландські острови, Сицилію, Русь тощо. Складалися, переважно, з данців, норвежців і шведів[1]. Первісно сповідували скандинавське язичництво[1]; протягом Х—ХІ століть навернулися до християнства. Через тогочасне перенаселення Скандинавії й відносну беззахисність сусідів здійснювали часті грабіжницькі рейди[1]. На морі й річках використовували довгі вітрильні човни дракари[1]. Нападали і плюндрували міста і поселення, розташовані в прибережній зоні[1]. Очолювалися ватажками-землевласниками або головами родів[1]. У вільний від походів час займалися землеробством[1] і торгівлею. Розвинули Дніпровський і Волзький торгові шляхи. Першими з європейців середньовіччя досягли Гренландії і Північної Америки[1]. Епос вікінгів зберігся у сагах. Період їхньої експансії у 793—1066 роках називають в історіографії епохою вікінгів. Також — нормани, дани, варанги, варяги.