Московская битва 1941 — 1942 гг. В битве выделяют два основных этапа: оборонительный (30 сентября — 5 декабря 1941 г. ) и наступательный (5 декабря 1941 г. — 20 апреля 1942 г.) . На первом этапе целью советских войск была оборона Москвы, на втором — разгром наступавших на Москву сил противника. Сталинградская битва 1942 — 1943 гг. Оборонительная и (17 июля — 18 ноября 1942 г. ) и наступательная (19 ноября 1942 — 2 февраля 1943 Г. ) операции, проведенные советскими войсками в целях обороны Сталинграда и разгрома действовавшей на Сталинградском направлении крупной стратегической группировки противника.
Курская битва 1943 г. Оборонительная (5 — 23 июля) и наступательная (12 июля — 23 августа) операции, проведенные советскими войсками в районе Курска по срыву крупного наступления немецких войск и разгрому стратегической группировки противника. Немецкое командование после поражения своих войск под Сталинградом предполагало провести крупную наступательную операцию в районе Курска (операция "Цитадель").
Берлинская операция 1945 г. Завершающая стратегическая наступательная операция, проведенная советскими войсками 16 апреля — 8 мая 1945 г
Объяснение:Араби творчо засвоїли культуру стародавнього світу — греко-еллінську, римську, єгипетську, арамейську, іранську, індійську і китайську, перейнявши її від завойованих або сусідніх народів з участю підлеглих їм народів — сирійців, персів, хорезмців (нині — узбеки і туркмени), таджиків, азербайджанців, берберів, іспанців (андалусців) та інших. Араби зробили дальший важливий крок у розвитку загальнолюдської цивілізації.
Колискою арабської культури була Західна, Центральна і Північна Аравія. Арабській культурі передувала культура населення Південної Аравії, яке розмовляло сабейською мовою і мало свою писемність. Арабська культура зазнала як впливу цієї культури, так і культури областей Передньої Азії та Єгипту, де частина арабів оселилася ще в стародавні часи, а також культури арамейського населення районів нинішніх Сирії, Лівану, Палестини та Іраку. Десь у 4 столітті араби вже створили своє літерне письмо, що являло собою один із різновидів арамейського скоропису. В 7 столітті в Аравії утворилась арабська теократична держава, яка шляхом завоювань до середини 8 століття виросла у велику феодальну імперію — арабський халіфат, що до його складу, крім країн Арабського Сходу, входили Іран, Афганістан, частина Середньої Азії, Закавказзя та Північний-Захід Індії, країни Північної Африки і значна частина Піренейського півострова (Андалусія). Арабські феодали насаджували в завойованих країнах іслам і арабську мову. Частина завойованих ними країн була арабізована, інші зберегли свою культурну і мовну самостійність, проте арабська мова в цих країнах застосовувалась в науці, як латина в середньовічній Європі. Центрами арабської культури в різні часи були Дамаск, Багдад, Кордова , Каїр та інші міста. В 9—10 століттях, що характеризуються вченими як «епоха мусульманського Відродження», провідними центрами культури були Бухара і Хорезм.
Сталинградская битва 1942 — 1943 гг. Оборонительная и (17 июля — 18 ноября 1942 г. ) и наступательная (19 ноября 1942 — 2 февраля 1943 Г. ) операции, проведенные советскими войсками в целях обороны Сталинграда и разгрома действовавшей на Сталинградском направлении крупной стратегической группировки противника.
Курская битва 1943 г. Оборонительная (5 — 23 июля) и наступательная (12 июля — 23 августа) операции, проведенные советскими войсками в районе Курска по срыву крупного наступления немецких войск и разгрому стратегической группировки противника. Немецкое командование после поражения своих войск под Сталинградом предполагало провести крупную наступательную операцию в районе Курска (операция "Цитадель").
Берлинская операция 1945 г. Завершающая стратегическая наступательная операция, проведенная советскими войсками 16 апреля — 8 мая 1945 г
Объяснение:Араби творчо засвоїли культуру стародавнього світу — греко-еллінську, римську, єгипетську, арамейську, іранську, індійську і китайську, перейнявши її від завойованих або сусідніх народів з участю підлеглих їм народів — сирійців, персів, хорезмців (нині — узбеки і туркмени), таджиків, азербайджанців, берберів, іспанців (андалусців) та інших. Араби зробили дальший важливий крок у розвитку загальнолюдської цивілізації.
Колискою арабської культури була Західна, Центральна і Північна Аравія. Арабській культурі передувала культура населення Південної Аравії, яке розмовляло сабейською мовою і мало свою писемність. Арабська культура зазнала як впливу цієї культури, так і культури областей Передньої Азії та Єгипту, де частина арабів оселилася ще в стародавні часи, а також культури арамейського населення районів нинішніх Сирії, Лівану, Палестини та Іраку. Десь у 4 столітті араби вже створили своє літерне письмо, що являло собою один із різновидів арамейського скоропису. В 7 столітті в Аравії утворилась арабська теократична держава, яка шляхом завоювань до середини 8 століття виросла у велику феодальну імперію — арабський халіфат, що до його складу, крім країн Арабського Сходу, входили Іран, Афганістан, частина Середньої Азії, Закавказзя та Північний-Захід Індії, країни Північної Африки і значна частина Піренейського півострова (Андалусія). Арабські феодали насаджували в завойованих країнах іслам і арабську мову. Частина завойованих ними країн була арабізована, інші зберегли свою культурну і мовну самостійність, проте арабська мова в цих країнах застосовувалась в науці, як латина в середньовічній Європі. Центрами арабської культури в різні часи були Дамаск, Багдад, Кордова , Каїр та інші міста. В 9—10 століттях, що характеризуються вченими як «епоха мусульманського Відродження», провідними центрами культури були Бухара і Хорезм.