2. Исходя из указанного источника, ответьте на вопросы в таблице о религиозной политике советской власти. На плакате написано «Религия детей КАКОВЫ были проявлением религиозной политики в обществе? ПОЧЕМУ ПОЛИТИКА АТЕИЗМА? КАКОВЫ ПОСЛЕДСТВИЯ АТЕИСТИЧЕСКОЙ ПОЛИТИКИ?
ответ:Ольга первая на Руси приняла христианство по греческому обряду и распространению христианской религии на Земле Русской.
Почему Ольга решила принять христианскую веру? На этот вопрос нет однозначного ответа, хотя древнее предание гласит, что всему виной царь, который решил жениться на Ольге . Княгиня, чтобы избежать брака, выбрала царя своим крестным отцом — ведь по церковному уставу крестный отец не смеет жениться на крестнице (зная великую мудрость Ольги, можно принять и такую версию ответа) . И хотя княгине было к тому моменту около 60 лет и кажется сомнительным предположение о замужестве в столь почтенном возрасте, следует помнить о том, что правители часто действуют в соответствии с государственными интересами.
Что бы ни сподвигло Ольгу к принятию христианства, очевидно, что она очень серьезно отнеслась к этому, посвятив всю оставшуюся жизнь служению Богу и распространению христианской веры на Русской Земле.
Валуєвський циркуляр 1863 – розпорядження міністра внутр. справ Рос. імперії П. Валуєва про заборону друкування укр. мовою науК., навч. та реліг. книг. Виданий 30(18) лип. 1863, в. ц. дозволяв публікувати «тільки такі твори цією мовою, які належали до галузі красного письменства», але цензура використовувала циркуляр як привід для всіляких обмежень укр. слова. Укр. мова розглядалась як штучна, «створювана… деякими малоросами і особливо поляками…». Процитоване в циркулярі твердження голови Київської археографічної комісії М.Юзефовича та його однодумців, що «ніякої окремої малоруської мови не було, немає й бути не може», а «наріччя.., яке вживається простолюдом, є та ж російська мова, тільки зіпсована впливом на неї Польщі», стало офіц. поглядом на мовні й нац. проблеми українців у Рос. імперії.
Причиною видання в. ц., як зазначалося в тогочасних офіційних джерелах, було загострення питання про укр. мову й літ. через «обставини чисто політичні», поширення серед українців «сепаратистських задумів». Одним із приводів для утисків укр. слова став несанкціонований Синодом пер. П.Морачевським укр. мовою Нового Завіту (див. Біблії переклади українською мовою).
Впровадження в. ц. супроводжувалося закриттям в Україні недільних шкіл та адм. висланням окремих укр. громад. і культ. діячів (О. Кониського, П. Чубинського, П. Єфименка та ін.).
Продовженням такої політики царського уряду став Емський акт 1876.
Літ.: Чайковський А.С., Щербак М.Г. За законом і над законом. З історії адміністративних органів і поліцейсько-жандармської системи в Україні (XIX – початок XX ст.). К., 1996.
ответ:Ольга первая на Руси приняла христианство по греческому обряду и распространению христианской религии на Земле Русской.
Почему Ольга решила принять христианскую веру? На этот вопрос нет однозначного ответа, хотя древнее предание гласит, что всему виной царь, который решил жениться на Ольге . Княгиня, чтобы избежать брака, выбрала царя своим крестным отцом — ведь по церковному уставу крестный отец не смеет жениться на крестнице (зная великую мудрость Ольги, можно принять и такую версию ответа) . И хотя княгине было к тому моменту около 60 лет и кажется сомнительным предположение о замужестве в столь почтенном возрасте, следует помнить о том, что правители часто действуют в соответствии с государственными интересами.
Что бы ни сподвигло Ольгу к принятию христианства, очевидно, что она очень серьезно отнеслась к этому, посвятив всю оставшуюся жизнь служению Богу и распространению христианской веры на Русской Земле.
Объяснение:
Валуєвський циркуляр 1863 – розпорядження міністра внутр. справ Рос. імперії П. Валуєва про заборону друкування укр. мовою науК., навч. та реліг. книг. Виданий 30(18) лип. 1863, в. ц. дозволяв публікувати «тільки такі твори цією мовою, які належали до галузі красного письменства», але цензура використовувала циркуляр як привід для всіляких обмежень укр. слова. Укр. мова розглядалась як штучна, «створювана… деякими малоросами і особливо поляками…». Процитоване в циркулярі твердження голови Київської археографічної комісії М.Юзефовича та його однодумців, що «ніякої окремої малоруської мови не було, немає й бути не може», а «наріччя.., яке вживається простолюдом, є та ж російська мова, тільки зіпсована впливом на неї Польщі», стало офіц. поглядом на мовні й нац. проблеми українців у Рос. імперії.
Причиною видання в. ц., як зазначалося в тогочасних офіційних джерелах, було загострення питання про укр. мову й літ. через «обставини чисто політичні», поширення серед українців «сепаратистських задумів». Одним із приводів для утисків укр. слова став несанкціонований Синодом пер. П.Морачевським укр. мовою Нового Завіту (див. Біблії переклади українською мовою).
Впровадження в. ц. супроводжувалося закриттям в Україні недільних шкіл та адм. висланням окремих укр. громад. і культ. діячів (О. Кониського, П. Чубинського, П. Єфименка та ін.).
Продовженням такої політики царського уряду став Емський акт 1876.
Літ.: Чайковський А.С., Щербак М.Г. За законом і над законом. З історії адміністративних органів і поліцейсько-жандармської системи в Україні (XIX – початок XX ст.). К., 1996.