2. Які слов’янські держави виникли в результаті Великого роз- селення слов’ян? 3. Коли і як виникла Великоморавська дер-
жава? Що призвело до її загибелі? 4. Укажіть причини і привід
гуситських війн. Які реформи здійснили гусити, захопивши вла-
ду? З’ясуйте головні наслідки їхнього руху. 5. У якому році
угорці здобули нову батьківщину? Що зумовило перетворення
Угорщини на королівство?
Объяснение:«Ой Богдане, Богданочку. Якби була знала, у колисці б задушила, під серцем приспала», – шельмував Хмельницького Тарас Шевченко у «Розритій могилі». Але що спонукало гетьмана піти на союз з московським царем?
1648 рік, іде Визвольна війни на Запоріжжі, результатом якої стає автономія Гетьманщини. В умовах феодальної Європи проголосити незалежність гетьман Хмельницький не міг. Тож автономія була затиснута між Річчю Посполитою, Османською імперією та Московським царством. Перед тим, як домовлятися з царем, він спробував іншого союзника у боротьбі проти поляків – кримських татар, але ті Військо запорізьке зрадили. Гетьман мав вирішити, с ким будувати союз, щоб вберегти автономію.
Як ішли перемовини з Москвою?
У період із 1648-го до 1652 року Богдан Хмельницький від переговори з Московським царем Олексієм Михайловичем.
Спочатку Хмельницький намагається схилити царя до військового союзу та підтримки козацтва. Хмельницький висловлює своє прихильне ставлення до Московського царства та пропонує об’єднатися до боротьби за трон голови Речі Посполитої.
Далі чотири роки посли Хмельницького ведуть перемовини, і в березні 1652 року посол Іван Іскра пропонує негайно прийняти під царську опіку Військо Запорозьке. Царський уряд погоджується взяти лише військо, без території, передбачаючи згодом надати йому землі в межиріччі Дону та Ведмедиці.
Як готувалися?
Восени 1653-го Земський собор, який відбувається в Москві, приймає рішення про включення Гетьманщини до складу Московського царства. Того ж 1653 року московський уряд оголосив війну Речі Посполитій.
Для ведення переговорного процесу між обома державами у Гетьманщину з Москви вирушило велике посольство, яке очолив боярин Василь Бутурлін.
Як підписували угоду?
Місцем проведення ради обирається Переяслав. Спочатку відбувається старшинська, а після і генеральна військова рада. Після зачитання царської грамоти гетьманом старшина та посли пішли до Успенського собору, де духовенство мало привести їх до присяги. Хмельницький зажадав, щоб посли першими присягли від імені царя, що мало б забезпечити Гетьманщині збереження її прав, а також було б підтвердженням союзу між обома державами. Однак Василь Бутурлін відмовляється присягати від імені царя, посилаючись на те, що цар не присягає своїм підданим.
Жодного договору в цей день підписано не було. Після довгих нарад українська сторона все ж таки присягає на вірність царю. В історичних документах говориться про те, що в цей день присягу склали 284 особи.
Про що була угода, написана пізніше?
Після від'їзду Бутурліна козацька старшина з гетьманом почали писати умови договору. Вирішено віддати Гетьманщину під протекторат Московського царства зі збереженням основних прав і вільностей Війська Запорозького. Проект договору складався із 23 пунктів. Після Переяславської ради представники московського посольства побували у 117 містах і містечках Гетьманщини, щоб прийняти присягу від населення на вірність цареві. Слід тексту угоди втрачено.
До чого це призвело?
Козакам дають царську гарантію про збереження державних прав Гетьманщини, яку згодом неодноразово порушать, і врешті-решт широка автономія українських земель та Запоріжжя звелася протягом 120 років нанівець.
"У нас в виртуале нет границ, мы все равны. У нас нет комплексов, каждый то, чем он хочет быть. Нам здесь хорошо, оставьте нас в покое!"
2. гвардейцам кардинала, журнал, пионер, комсомолец
3. нотики, клавиатура, мышкой, компа, скрипт, относятся к информационной теме
4. все слова здесь заимствованные: нотики, клавиатура, мышкой, компа
5. училка(просторечие), дура(просторечие), бред(жаргонизм)
6. Характерными чертами русского языка современности, важнейшими тенденциями его развития являются следующие:
1) сближение литературного языка с народным;
2) взаимодействие стилей литературного языка;
3) тенденция к «экономии» языковых средств в речи;
4) тенденция к единообразию и упрощению отдельных форм и конструкций;
5) усиление аналитических элементов в системе языка.
Происходят заметные сдвиги в соотношении стилей русского литературного языка современности (перемещаются речевые средства в системе стилей, сказывается сильное влияние общественно-публицистических стилей, формируется новый производственно-технический стиль и т.д.).
Но особенно важное значение для развития литературного языка имеет влияние на него языка разговорного. В современном обществе происходит не кризис языка, а кризис языкового употребления. Кризис освоения носителем языка, изменений в нем: неумение пользоваться неологизмами, непонимание новых слов, пренебрежение нормами культуры речи (отставание «носителей» языка от его развития). Так бывает всегда в период бурного развития языка. Язык как система не переживает кризиса, можно говорить о наличие кризисных явлений в обществе по отношению к освоению и употреблению языка и соблюдению языковых норм, то есть кризисе культуры речи.
7. То, что в виртуале люди лишаются живого общения и не контролировать себя нормами морали и вежливости.