#3. объясни понятия: -парламентская монархия,конституционная монархия,викторианская эпоха,оппозиция,тред-юнион,лейбористы,гомруль,сердечное соглашение. #4. Аргументируйте причины возникновения лейбористской партии в политической жиз-ни Великобритании конца 19-начало 20 века вас:)
Удельный князь - глава монархического государства или отдельного политического образования
Жалованные грамоты -тип правовых актов в средневековой Европе и России
Государев родословец- родословная книга русских и княжеских и боярских родов, созданная около 1555 года
Местничество - порядок замещения государственных должностей боярами в зависимости от знатного рода и степени важности
Черносошные крестьяне- категория тяглых людей в России в XV-XVII веках
Дворовые крестьяне -феодально-зависимые крестьяне в России, принадлежавшие лично царю и членам царской фамилии
Владельческие крестьяне-помещичьи крестьяне, в царской России название крепостных крестьян
Заповедные лета- годы, в течение которых в некоторых районах Русского государства запрещался крестьянский выход в осенний Юрьев день
Урочные лета- срок давности, до истечения которого владельцы крепостных крестьян имели право обратиться в суд для возвращения им ушедших от крестьян
Какие повинности крестьяне несли в пользу господина:
1. оброки
2. обрабатывание помещичьей земли
3. выплата мелкого дохода маслом, яйцами и т.д.
4. строительство
5.заготовка кормов для скота
6. рыбалка
и другие
Надеюсь )
Для забезпечення повернення з-за кордону мільйонів радянських громадян у рекордні терміни було організовано сотні різноманітних таборів і пунктів на території східноєвропейських країн і в західній прикордонній смузі СРСР. На відміну від відповідних установ західних союзників, їхнім пріоритетним завданням були політична фільтрація й статистичний облік осіб, які тривалий час перебували за кордоном, а не медична та матеріальна до постраждалим від нацизму. Більшість репатріантів проходили перевірку й фільтрацію у фронтових та армійських таборах або збірно-пересильних пунктах Наркомату оборони і перевірочно-фільтраційних пунктах НКВС, які проводили чекісти. За її результатами тільки 58% з них повернулися у свої родини до попереднього місця проживання. 19% чоловіків були мобілізовані до Червоної армії, ще 14% – до так званих трудових батальйонів, 6,5% передано в розпорядження НКВС, тобто арештовано, а 2% працювали в збірних таборах або інших радянських військових частинах за кордоном. Але й тим, кому дозволили повернутися додому, потрібно було знову пройти перевірку в органах держбезпеки, за результатами якої на кожну особу відкривали так звану фільтраційну справу.
Таким чином, незважаючи на декларовані радянським урядом права і свободи репатріантів, у реальному житті політичний статус цих людей фактично майже не відрізнявся від статусу кримінальних злочинців (бесіди з працівниками НКВС та НКДБ, відкриття спеціальних справ, обов’язкова реєстрація в міліції, заборона проживання в столичних містах).