1) В 1531 году Франциско Писарро первым высадился на побережье, где сейчас находится Эквадор. Там он обнаружил империю, которая протянулась почти на три тысячи миль вдоль западного побережья Южной Америки. Это была великая империя инков. Население этой империи составляло 16 000 000 человек, она была больше любого существовавшего в то время европейского государства. Империя хорошо управлялась. Каждый гражданин работал, и государственные закрома были полны зерна, так что никто не был голоден, даже если был неурожай в какой-нибудь провинции. Во все части страны вели хорошие дороги, поэтому в каждую деревню доходили новости и указы. Жизнь в империи инков полностью контролировалась, и все были настолько послушны, что, может быть, именно поэтому и произошел упадок империи. Когда Писарро вторгся в империю со своими 180 солдатами, разгорелся конфликт между вождями инков Хуаскаром и его сводным братом Атахуалпой, кому быть правителем. Атахуалпа победил. Писарро захватил его путем измены. В то же время был захвачен и убит Хуаскар. Затем Писарро убил и Атахуалпа. Империя инков осталась без вождя и не могла противостоять испанскому вторжению. Американские индейцы привыкли подчиняться, но теперь приказы отдавали испанские завоеватели. Испанцы были заинтересованы в том, чтобы инки добывали полезные ископаемые, поэтому они заставляли их работать в шахтах. Сельским хозяйством они пренебрегали. Многие индейцы умерли от тяжелой работы и недостатка пищи. Империя инков пришла в упадок. Многие индейцы пережили этот период, и их потомки стали основным населением Анд в Эквадоре, Перу и Боливии.
1. Соціально-економічні та історичні умови виникнення держави Київська Русь та її соціокультурних засад.2. Хрещення Русі і вплив християнства на подальший культурно-історичний розвиток слов’янських народів.3. Культура Київської Русі як синтез язичництва та візантійського впливу: Глибокий гуманістичний зміст української культури, її значення для творчого самоусвідомлення багатьох поколінь українського народу в національному саморозвитку та світовій цивілізації зумовили об'єктивне перетворення її на цілісну систему духовного світу українців. Категорія "українська культура як цілісна система" порівняно нова. З початком демократичних перетворень у суспільному житті українського народу та з проголошенням державної незалежності України, наша національна культура почала поступово розглядатися й аналізуватися науковцями-культурологами як саме цілісна система, що найповніше виражає духовний світ українського народу. Та й сам український народ науковцями тепер розглядається як єдине соціально-етнічне ціле, яке виникло, сформувалося і розвивається в умовах суворої історичної об'єктивності, без штучного поділу його на "східняків" і "західняків", українців материкової України та українців діаспори (близького і далекого зарубіжжя), українську "буржуазну" та українську "пролетарську" нації тощо.Українська культура також поділяється ними за такими ж об'єктивними критеріями. Проте, виходячи з історичних факторів, слід зазначити, що українська культура завжди розвивалася та функціонувала як єдине ціле, переборюючи на своєму шляху найрізноманітніші ідеологічні, політичні, класові, соціальні, конфесійні й тому подібні перепони.Що ж ми сьогодні розуміємо під категорією "українська культура як цілісна система"? Відповідаючи на це питання, слід зазначити, що:по-перше, українську культуру сьогодні слід розглядати як єдине ціле, витворене в галузі матеріального і духовного виробництва генієм нашого народу як у материковій частині, так і за її межами, тобто в Україні та в близькому й далекому зарубіжжі;по-друге, цілісна система культури включає в себе об'єктивну оцінку ідейно-протилежних течій і напрямів у ній. Адже у створенні української культури, як і культури будь-якого іншого народу, брали участь усі класи, усі соціальні верстви нашого суспільства.
Население этой империи составляло 16 000 000 человек, она была больше любого существовавшего в то время европейского государства. Империя хорошо управлялась. Каждый гражданин работал, и государственные закрома были полны зерна, так что никто не был голоден, даже если был неурожай в какой-нибудь провинции. Во все части страны вели хорошие дороги, поэтому в каждую деревню доходили новости и указы.
Жизнь в империи инков полностью контролировалась, и все были настолько послушны, что, может быть, именно поэтому и произошел упадок империи. Когда Писарро вторгся в империю со своими 180 солдатами, разгорелся конфликт между вождями инков Хуаскаром и его сводным братом Атахуалпой, кому быть правителем. Атахуалпа победил.
Писарро захватил его путем измены. В то же время был захвачен и убит Хуаскар. Затем Писарро убил и Атахуалпа. Империя инков осталась без вождя и не могла противостоять испанскому вторжению.
Американские индейцы привыкли подчиняться, но теперь приказы отдавали испанские завоеватели. Испанцы были заинтересованы в том, чтобы инки добывали полезные ископаемые, поэтому они заставляли их работать в шахтах. Сельским хозяйством они пренебрегали. Многие индейцы умерли от тяжелой работы и недостатка пищи. Империя инков пришла в упадок.
Многие индейцы пережили этот период, и их потомки стали основным населением Анд в Эквадоре, Перу и Боливии.
Глибокий гуманістичний зміст української культури, її значення для творчого самоусвідомлення багатьох поколінь українського народу в національному саморозвитку та світовій цивілізації зумовили об'єктивне перетворення її на цілісну систему духовного світу українців. Категорія "українська культура як цілісна система" порівняно нова. З початком демократичних перетворень у суспільному житті українського народу та з проголошенням державної незалежності України, наша національна культура почала поступово розглядатися й аналізуватися науковцями-культурологами як саме цілісна система, що найповніше виражає духовний світ українського народу. Та й сам український народ науковцями тепер розглядається як єдине соціально-етнічне ціле, яке виникло, сформувалося і розвивається в умовах суворої історичної об'єктивності, без штучного поділу його на "східняків" і "західняків", українців материкової України та українців діаспори (близького і далекого зарубіжжя), українську "буржуазну" та українську "пролетарську" нації тощо.Українська культура також поділяється ними за такими ж об'єктивними критеріями. Проте, виходячи з історичних факторів, слід зазначити, що українська культура завжди розвивалася та функціонувала як єдине ціле, переборюючи на своєму шляху найрізноманітніші ідеологічні, політичні, класові, соціальні, конфесійні й тому подібні перепони.Що ж ми сьогодні розуміємо під категорією "українська культура як цілісна система"? Відповідаючи на це питання, слід зазначити, що:по-перше, українську культуру сьогодні слід розглядати як єдине ціле, витворене в галузі матеріального і духовного виробництва генієм нашого народу як у материковій частині, так і за її межами, тобто в Україні та в близькому й далекому зарубіжжі;по-друге, цілісна система культури включає в себе об'єктивну оцінку ідейно-протилежних течій і напрямів у ній. Адже у створенні української культури, як і культури будь-якого іншого народу, брали участь усі класи, усі соціальні верстви нашого суспільства.