3. Знайдіть помилку в тексті. Найвидатнішою пам'яткою архітектури епохи династії Мін стало «За
боронене місто» (1) або «Місто імператорських палаців» (2), розта-
шоване в північній частині міста Нанкін (3). У столиці був збудований
«Храм Неба» (4), до якого ввійшло кілька величних споруд.
пожвлуйста

ответ: Объективных предпосылок было значительно больше, чем субъективных.

1. Первая и самая важная, это авторитарное, безграмотное управление сельским хозяйством. Он даже стал героем анекдотов, благодаря насаждаемой культуры кукуруза даже там, где она совсем не могла расти по причине не подходящего климата.

2. Кроме того освоение целинных земель было начато без подготовки технологий выращивания в той зоне, что привело к "полынному" урожаю (зерно было горьким, как полынь, даже скоту скармливать нельзя было). И в стране образовалась нехватка продовольствия, особенно хлеба и мяса, основных продуктов питания. Были даже снова карточки введены, как в военное время.

3.Хрущёв Н.С. настроил против себя и административный аппарат управления , и партийную верхушку, своим каким-то нездоровым желанием создавать Совнархозы, перекраивать карту страны и при этом вести себя авторитарно, не считаясь с мнением других управленцев, зачастую более образованных.

4. Внешняя политика тоже вызывала недовольство. Он едва не стал причиной военного конфликта с США, причём ядерной войны. Его странам 3-го мира, когда в стране карточная система, вызывало недоумение и простых людей. Население почти открыто говорило об этом. И с многими социалистическими странами Н.С.Хрущёв спровоцировал конфликты (Китай,Румыния,Куба).

Всё это в совокупности и стало причиной смещения Н.С.Хрущёва.

Объяснение:

Як і раніше, скульптура розвивалася у двох взаємопов'язаних, але далеко не тотожних у духовних основах і основоположних мистецьких принципах, напрямах. В українській мистецькій культурі вона поширювалася насамперед у вигляді орнаментального декоративного різьблення; фігурна скульптура тут виступала хіба що спорадично, спроби ввести її у другій половині XVIII ст. до церковних інтер'єрів як на західноукраїнських землях, так і на Лівобережжі залишилися поодинокими епізодами. У мистецтві латинської традиції кругла скульптура, навпаки, домінувала однозначно, в середині XVIII ст. на короткий час навіть вийшовши на чільне місце в мистецькому житті.
Головним напрямом розвитку української скульптури залишалася вироблена від початку XVII ст. система оздоблення комплексів іконостасів, основою іконографічного репертуару якого була виноградна лоза із залученням декоративних орнаментальних форм європейського походження та стилізованих рослинних мотивів. У ранніх пам'ятках середини століття іноді ще застосовують орнаментику пізньоманьєристичного зразка, як, наприклад, в іконостасах церкви Собору архангела Михаїла у Волі Висоцькій поблизу Жовкви (1655) чи святого Юра в Дрогобичі (1659). Царські врата першого з них продовжують іконографію наскрізно різьблених врат іконостаса львівської П'ятницької церкви. Цю традицію порушено введенням теми дерева Єссея, найраніший зразок якої дають врата іконостаса Стрітенського приділу Софійського собору 1689 p., а на західноукраїнських землях — каплиці Трьох святителів львівської Успенської церкви (1697). Останні належать одному з майстрів європейського культурного кола.
В останній чверті XVII ст. за піднесення жовківського мистецького середовища склався місцевий осередок сницарства. Першим його представником був Юрій Михалович, діяльність якого розгорталася в 60—90-х pp., проте достовірні роботи майстра не відомі.