5. Какие предпосылки петровских реформ возникли при Алексее Михайловиче? Как царь Алексей повлиял на сына? 6. Зачем Петр 1 отправился в Великое посольство? Итог путешествия.
7. Цели Софьи.
8. Основой русской гвардии стали...
9. Петр 1 правил вместе...
10. Какие факторы международной политики вступлению России в борьбу со Швецией? Цели России в этой войне.
Завершився процес централізації влади у формі абсолютної монархії, цьому сприяли форма державного управління сенс яких полягав у створенні адміністративної системи деєю централізму. Створюється ієрархічна система. Реформа органів влади на місцях (Перша губернська реформа) по ній Росія ділилася на 8 губерній, а губернії ділилися на повіти, на чолі губернії стояв губернатор, який володів: судової, адміністративної, поліцейської, фінансової владою, він відповідав за набори в армію, за розшук втікачів, за забезпечення продовольства в армії і за збір податків. У 1711 році замість Боярської думи був утворений урядовий сенат, з 9 чоловік призначаються монархом, це був вищий орган влади в країні. Він направляв роботу всіх державних установ в країні займався комплектування армії розвитком торгівлі, промисловості, фінансів. З 1717-1718год накази були замінені колегіями, колегії було всього 11, а у свій час 12, колегії мали чітко розмежовані сфери діяльності і обов'язки, свої функції вони здійснювали по всій країні військова колегія ведовала справами армії, адміралтейства колегія - займалася флотом, камер - колегія - фінансами, ревізійної служби -коллегія - контролем використання коштів в країні, комерц -коллегія - торгівлею, юстиц - колегія - законодавством. біг-колегія (біг-кора або камінь) -Промисловий.
У 1721 році був створений Священний Синод - церковна колегія, колегія яка ведовала справами церкви. в результаті цього було скасовано патріаршество в Росії Церква стала частиною державного апарату, зараз церква відділена від держави. У 1719 пройшла друга губернська реформа по яка все 8 губерній були розділені на 50 провінцій. У 1722 на чолі сенату був поставлений генерал прокурор. Надалі з'являються посади прокурорів. У 1 чверті 18 століття з'являється регулярна армія. Армія формується на основі рекрутських повинностей (1705) в рекрути брали 1 людини з 20 селянських дворів на довічну службу. У 1716 був введений військовий статут - закон життя армії. У 1704 в Петербурзі почалося будівництво адміралтейства і верфей, на яких будували кораблі Балтійського флоту. До цього кораблі будувалися в районі Воронежа і в Архангельську. У 1720 році Петро 1 написав Морський статут, який був законом життя флоту, в 1721 сенат завітав Петру 1 титул імператора, Росія стала імперією.
Объяснение:
внутрішня політика
1)Покорил вятичей, радимичей и ятвягов. В конце X в. во времена правления Владимира Великого земли хорватов, тиверцев и уличей были включены в состав Киевской Руси.
В 981 году Владимир воевал с польским князем Мешко I за приграничную Червенскую Русь. Завоевание Червена и Перемышля.
В 981—982 Владимир совершил поход на вятичей, который закончился обложением данью.
В 983 Владимир покорил балто-литовское племя ятвягов и установил контроль над Судовией, что открывало путь к Балтике.
В 984 Владимир совершил поход на радимичей, чьи земли лежали между Киевом и Новгородскими землями. Покорение радимичей объединило северные и южные регионы Руси.
В 985 он обложил данью Хазарию.
В 988 году Владимир предположительно покорил земли Таманского полуострова и посадил своего сына Мстислава (Храброго) на княжение в Тмутаракани.
В 992 успешная война с Польшей за Червенскую русь.
В 994—997 Владимир повторил поход против волжско-камских булгар и двинулся на Северный Кавказ.
2)Святослав после смерти матери в 969 г. посадил своих сыновей в главных, по его мнению, на тот момент центрах: Ярополка - в Киеве, Олега - у древлян в Овруче, Владимира - в Новгороде.
3)1. Князь Владимир на рубеже X и XI века построил крепости на южных границах государства для защиты от печенегов, которые убили его отца в 972 году. Крепости находились примерно на границе с лесостепью, например, Васильков. Их строили на реках Суле, Роси и Десне.
2. Принятие христианства было необходимо с точки зрения государственных интересов, как показал европейский опыт, языческие объединения племен в X-XI веке оказались нежизне христианство приняли тогда и соседние народы (венгры, поляки).
3. Крещение Ольги (бабушка Владимира), связи с Византией, поход на Херсонес.
4. Духовенство для крещения киевлян прислали из Константинополя, появился митрополит. Крещение на окраинах происходило в XI веке. Позже всех крестили, вероятно, вятичей.
5. Страна испытала мощный культурный подъем, вскоре после принятия христианства появился свд законов, каменное зодчество, летописи, династические браки с другими христианскими странами.
4)Усилив варягами своё войско князь победил в междоусобице, а затем обманул и изнал часть наёмников.
После столкновения с волжскими булгарами был заключен мир, присходил обмен посольствами и в 1000 был заключён выгодный договый договор.
На хазар был совершён поход, однако закрепиться в низовьях Волги не получилось.
Начавшееся противостояние с Польшей при жизни Владимира протекало успешно, однако после смерти князя поляки воспользовались междоусобицей, чтобы вернуть часть завоёванных им земель
Владимир смог временно остановить натиск печенегов путем строительства оборонительных валов, основания городов-крепостей и переселения северных племён для охраны границ.
Ради заключения первого династического брака между правящими домами Руси и Византии Владимир сделал христианство государственной религией правителю Констнтантинополя подавить восстание Варды Фоки и совершал походы против дунайских болгар. Войдя в число христианских государств Русь преодолела цивилизационную изоляцию, греческая культура активно начала проникать в жизнь славян, а греки рассчитывали не опасаться язычников-русов.