наведені факти, власне, і пояснюють, чому реформаційний рух у польській державі не набув національно-визвольного розмаху, що спостерігався у деяких західноєвропейських країнах. шляхта вбачала у реформації лише знаряддя своєї політики, здебільшого залишаючись індиферентною у справах віри і навіть ворожою до радикальних протестантських напрямів, які розглядала як небезпеку соціальній системі та усталеному релігійному інститутові. ідеї шляхетської реформації були, безумовно, чужими для народу.
Британская монархия в 8-15 вв. господствующей формой государственного устройства в европе становится монархия. в большинстве стран на пришла на смену феодальной раздробленности. процесс укрепления государства означал для короля борьбу с сепаратизмом крупных феодалов, создание бюрократического аппарата, налоговой системы и постоянной армии. все это был бы невозможно осуществить без надежной социальной базы, без поддержки основных сословий. сословно- представительные учреждения появились в результате сотрудничества королевской власти и горожан- сословная монархия. -страна давних гражданских свобод. к 8 веку из раздробленных удельных владений на британских островах сложилась единая держава с централизованным во главе с королем. с тех пр ритуал коронации сохранился и по сей день. с конца 13 века ведет свое начало парламент как учреждение, призванное выступать от имени королевских подданных, не обязательно совпадавшие с мнением короля. на протяжение веков складываются между кролем и парламентом политическая обстановка.
ответ:
объяснение:
наведені факти, власне, і пояснюють, чому реформаційний рух у польській державі не набув національно-визвольного розмаху, що спостерігався у деяких західноєвропейських країнах. шляхта вбачала у реформації лише знаряддя своєї політики, здебільшого залишаючись індиферентною у справах віри і навіть ворожою до радикальних протестантських напрямів, які розглядала як небезпеку соціальній системі та усталеному релігійному інститутові. ідеї шляхетської реформації були, безумовно, чужими для народу.