Вот основные этапы, может ещё самостоятельно некоторые моменты посмотришь. 1919. Введение политики военного коммунизма. В стране активно действуют комитеты бедноты, что вызывает недовольство крестьян. Идёт гражданская война. 1920. Попыткаа введения коммунизма. Отмена платы за жкх, топливо и продукты питания. национализация мелкой промышленности. 1920-21 - сильный экономический кризис, голод в стране, разруха. 1921. Начало НЭПа. Введение продналога. разрешалась мелкая торговля, введение оплаты труда.Введение золотого червонца. 1922. Образование СССР. 1923-24 в стране безработица 1924 - умирает Ленин. Начинается противостояние в партии. длится до 29 года. Вылетает Троцкий, Каменев, Зиновьев. 1927. Коллективизация 1929 - конец нэпа лозунг Сталина - пятилетку в 4 года. год великого перелома. Индустриализация в стране. 1930 Начинается сплошная коллективизация. 1936. Сталинская конституция В начале 30-х годов в стране произошёл мощный индустриальный рывок, что в последующем победе СССР во Второй мировой войне.
Україна XIX століття. 40-ві роки. Саме в цей час формується тут нова, демократична інтелігенція, яка відділяється від буржуазно-ліберальної і починає брати активну участь у політичній боротьбі. В Києві у 1846 році створюється таємна політична організація, яка набуває антикріпосницького характеру. Так з'являється Кирило-Мефодіївське товариство. До цього братства входили Т. Шевченко, М. Гулак, А. Навроцький та інші.
Вони виступали проти кріпосного права, боролися за його ліквідацію. Але не всі члени Кирило-Мефодіївського товариства мали одні погляди на шляхи здійснення цієї мети. Частина членів братства поділяла революційно-демократичні погляди, які вносив Т. Шевченко. Інша частина, до якої належали П. Куліш, Н. Костомаров, пропагувала ідеї української буржуазії.
Передова група цієї організації (а до неї й належав Т. Шевченко) висувала такі вимоги: відміну кріпацтва, звільнення всіх слов'янських народів від національного гніту, об'єднання їх у вільну федеративну республіку із парламентською владою, рівні права усім народностям. Саме кирило-мефодіївці ставили питання про створення української держави, яка б увійшла до республіканської федерації слов'янських народів. Сам Шевченко вважав, що таке об'єднання може відбутися в результаті всенародного повстання. Тому в братстві загострилася боротьба між цими двома групами, особливо тоді, коли почали обговорювати програму і тактику. Ліберали відкидали революційну тактику, шукали згоди з кріпосниками, Шевченко ж стверджував, що наш народ зможе звільнитися лише шляхом боротьби трудящих проти самодержавства і поміщиків.
1919. Введение политики военного коммунизма. В стране активно действуют комитеты бедноты, что вызывает недовольство крестьян. Идёт гражданская война.
1920. Попыткаа введения коммунизма. Отмена платы за жкх, топливо и продукты питания. национализация мелкой промышленности.
1920-21 - сильный экономический кризис, голод в стране, разруха.
1921. Начало НЭПа. Введение продналога. разрешалась мелкая торговля, введение оплаты труда.Введение золотого червонца.
1922. Образование СССР.
1923-24 в стране безработица
1924 - умирает Ленин. Начинается противостояние в партии. длится до 29 года. Вылетает Троцкий, Каменев, Зиновьев.
1927. Коллективизация
1929 - конец нэпа лозунг Сталина - пятилетку в 4 года. год великого перелома. Индустриализация в стране.
1930 Начинается сплошная коллективизация.
1936. Сталинская конституция
В начале 30-х годов в стране произошёл мощный индустриальный рывок, что в последующем победе СССР во Второй мировой войне.
Вони виступали проти кріпосного права, боролися за його ліквідацію. Але не всі члени Кирило-Мефодіївського товариства мали одні погляди на шляхи здійснення цієї мети. Частина членів братства поділяла революційно-демократичні погляди, які вносив Т. Шевченко. Інша частина, до якої належали П. Куліш, Н. Костомаров, пропагувала ідеї української буржуазії.
Передова група цієї організації (а до неї й належав Т. Шевченко) висувала такі вимоги: відміну кріпацтва, звільнення всіх слов'янських народів від національного гніту, об'єднання їх у вільну федеративну республіку із парламентською владою, рівні права усім народностям. Саме кирило-мефодіївці ставили питання про створення української держави, яка б увійшла до республіканської федерації слов'янських народів. Сам Шевченко вважав, що таке об'єднання може відбутися в результаті всенародного повстання. Тому в братстві загострилася боротьба між цими двома групами, особливо тоді, коли почали обговорювати програму і тактику. Ліберали відкидали революційну тактику, шукали згоди з кріпосниками, Шевченко ж стверджував, що наш народ зможе звільнитися лише шляхом боротьби трудящих проти самодержавства і поміщиків.