Будьласка дуже терміново 60 і!
1 на території якої сучасної європейської держави в xvi існувало більше двох сотень окремо існуючих князівств, земель і т.д.
іспанії
україни
франції
німеччин
2яка держава світу в ранній новий час мала найбільшу кількість населення
франція
велика британія
китай
індія
Правління Олега в Києві (882-912)
У той час, як Руська земля міцніла, на півночі східнослов'янські племена ворогували між собою. Це протистояння завершилося за новгородців князювати на Русь варяга Рюрика, який намагався силою підкорити племена. Після смерті у 879 р. Рюрика правління в Новгороді перейшло до його воєводи Олега, котрий був опікуном Рюрикового сина Ігоря. Так утвердилася династія Рюриковичів. Правив Олег від імені малого Ігоря, але фактично був повновладним князем. Очевидно, протистояння зі слов'янськими племенами набуло надзвичайної гостроти, тож Олег із княжим сином мусив піти з Новгорода.
У 882 р. він зі своєю дружиною спустився на човнах по Дніпру й оволодів Києвом, убивши тамтешнього князя Аскольда. Олег проголосив Київ своєю столицею. За його правління були об'єднані майже всі східні слов'яни, що стало вирішальним кроком на шляху створення держави Київська Русь. Влада Києва поширилася не тільки на полян, деревлян і сіверян, а й на ільменських (новгородських) словенів, кривичів, радимичів, білих хорватів, уличів, на неслов'янські племена чудь і мерю.
Князь Ігор (912-945)
Після смерті Олега київським князем став Ігор. Він продовжив політику свого попередника, спрямовану на посилення центральної влади та об'єднання племен. Вийшли з покори Києву деревляни, на яких Ігор пішов війною і наклав данину більшу, ніж раніше. Протягом трьох років князь боровся з уличами, але не підкорив їх.
За часів Ігоря біля південних кордонів Русі вперше з'явилися печеніги. У 915 р. вони уклали з Києвом мир і відійшли до Дунаю, однак уже 920 р. угоду було порушено. Візантія боялася посилення Русі й спрямувала проти русів печенігів.
У 941 р. Ігор, скориставшись тим, що Візантія вела війну з арабами, вирушив із військом на кораблях до Константинополя. Поблизу міста русів зустрів добре озброєний візантійський флот, що палив кораблі грецьким вогнем. Багато руських воїнів загинуло. Похід завершився поразкою. Проте 944 р. Ігор пішов на Константинополь удруге. Було укладено договір, який був для Русі вже не такий вигідний, як попередній: руські купці знову мали сплачувати Візантії мито. Ігор зобов'язувався не нападати на візантійські землі та не пропускати до візантійських володінь у Криму болгар.
У 944 р. Ігор здійснив також похід на Закавказзя. Руські війська взяли міста Дербент, Бердаа і з великою здобиччю повернулися додому.
Часті воєнні походи відривали від мирної праці чимало людей. Відшкодувати втрати князь сподівався шляхом укладення вигідних торгових угод із Візантією, а також за рахунок данини з підлеглих Києву земель. У листопаді, коли закінчувалися всі сільськогосподарські роботи, а річки та болота сковувала крига, князі відправлялися на полюддя, тобто круговий об'їзд у землі кривичів, сіверян, деревлян, дреговичів та інших слов'ян, які сплачували їм данину. Нерідко відбиралися не тільки надлишки продуктів, а й вкрай необхідне для сім'ї. Пробувши в цьому "кормлінні" всю зиму, князі у квітні, коли скресала крига на Дніпрі, поверталися до Києва.
1) Тохтамыш, в 1382 году.
2) Большинство князей признали Тохтамыша, который был потомком Чингисхана, в отличие от Мамая, законным ханом и потому не поддержали Дмитрия Донского.
3) Битва показала, что победы можно добиться только объединенными силами всей русской земли. Битва окончательно закрепила значение Москвы как русской национальной столицы, а московского князя как национального вождя, организатора борьбы за национальное освобождение и единство.
4) Дмитрий Донской перестал платить дань, Мамай решил это исправить.
5) Князь Дмитрий открыто бросил вызов Золотой Орде.
6) Именно к нему в Троицкую обитель отправился великий князь Дмитрий Иванович накануне сражения с Мамаем. Сергий Радонежский не только благословил князя на битву, но и предрёк победу, которая превратила московского правителя в великую историческую фигуру – в Дмитрия Донского.
7) на Куликовом поле, в верхнем течении р. Дон
8) Куликовская битва является первым шагом к освобождению русских земель от ордынской зависимости. Так же это возвышение Москвы, как столицы единого и независимого государства, объединяющего политического, военного и духовного центра страны.