перехід до капіталістичних відносин у хvі–хvііі ст. вніс суттєві зміни в повсякденне життя тогочасної людини.
торгові стосунки сприяли збільшенню кількості доріг, морських шляхів. для відносин зі сходом зберігає свою актуальність великий шовковий шлях, торгові шляхи в середземному морі. поява кораблів нового зразка відкрила дорогу в атлантичний та індійський океани. людина вийшла в тихий океан, змогла здійснити навколосвітню подорож.
збільшується кількість міст та чисельність населення в них. змінюється їхній зовнішній вигляд. боротьба міст проти феодалів, магдебурзьке право приводили до появи органів місцевого самоврядування. для них у центрі міста будувалися ратуші. ці будівлі обов’язково мали великий годинник, який було видно й чутно на досить далекій відстані. значно менше будується феодальних замків. їх замінили гарно оздоблені маєтки дворян.
в архітектурі панував стиль бароко. розписи на стінах, ліпнина, м’які меблі обов’язково прикрашали будинки, виконані в такому стилі. для житла буржуазії були характерні простота й доцільність. стіл, кілька стільців, легке крісло, бюро для паперів, шафи з посудом, камін, прикрашений різнокольоровою керамічною плиткою, — ось такий інтер’єр був властивий для помешкань банкірів, торгівців, дрібних чиновників, власників мануфактур. житло селян у цей час майже не змінилося порівняно із середньовіччям.
під час хрестових походів європейці познайомилися з побутом ісламського світу. повернувшись у європу, хрестоносці принесли з собою культуру щоденного омивання свого тіла, окремих для жінок та чоловіків лазень, зручний ій одяг. у деяких містах існував водогін, але каналізації так і не було. нечистоти виливалися безпосередньо на вулицю.
формуються правила етикету, культура вживання їжі. заможні люди старалися наймати досвідчених кухарів для приготування вишуканих страв з овочів, риби, м’яса. у містах існували крамниці, у яких завжди можна було придбати гарячі хлібні вироби.
стиль бароко наклав відбиток на зовнішній вигляд людини. відповідно до тогочасної моди жінки активно користувалися пудрою та рум’янами. одяг прикрашали коштовним камінням, золотим гаптуванням, мереживом, пір’ям. стали популярними перуки, які присипали пудрою. на відміну від дворян, буржуа-протестанти носили простий одяг темних кольорів, але прикрашали своє вбрання сніжно білою краваткою.
неслучайно за иваном iii закрепилось прозвище «великий». именно ему удалось собрать вокруг москвы разрозненные княжества северо-восточной руси. при его жизни в состав единого государства вошли ярославское и ростовское княжества, вятка, пермь великая, тверь, новгород и другие земли. иван iii первым из князей принял титул «государь всея руси» и ввел в обиход термин «россия». своему сыну великий князь передал территорию в несколько раз большую, чем получил в наследство сам. иван iii сделал решительный шаг к преодолению феодальной раздробленности и ликвидации удельной системы, заложил , политические, юридические и административные основы единого государства. освободил русь еще сто лет после куликовской битвы князья продолжали платить дань золотой орде. роль освободителя от татаро-монгольского ига выпала ивану iii. стояния на реке угре, случившееся в 1480 году, ознаменовало окончательную победу руси в борьбе за свою независимость. ордынцы не решились переправиться через реку и вступить в сражение с войсками. выплаты дани прекратились, орда погрязла в междоусобицах и к началу xvi века прекратила свое существование. москва же в очередной раз утвердила себя в качестве центра образующегося государства. принял судебник принятый в 1497 году судебник ивана iii заложил правовые основы для преодоления феодальной раздробленности. судебник устанавливал единые юридические нормы для всех земель, тем самым закрепляя ведущую роль центральной власти в регулировании жизни государства. свод законов охватывал широкий круг жизненных вопросов и затрагивал все слои населения. статья 57 ограничивала право перехода крестьян от одного феодала к другому неделей до и неделей после юрьева дня. тем самым было положено начало закрепощению крестьян. судебник имел прогрессивный характер для своего времени: в конце xv века далеко не каждая европейская страна могла похвастаться единым законодательством. посол священной римской империи сигизмунд фон герберштейн перевел на латинский язык значительную часть судебника. эти записи изучались и юристами, которые составили общегерманский свод законов («каролина») только в 1532 году. начал путь к империи объединение страны требовало новой государственной идеологии и ее основы появились: иван iii утвердил символом страны двуглавого орла, использовавшегося в государственной символике византии и священной римской империи. взятие в жены софьи палеолог – племянницы последнего византийского императора — дало дополнительные основания для появления идеи о преемственности великокняжеской власти от византийской императорской династии. происхождение князей велось также и от римского императора августа. уже после смерти ивана iii из этих идей выросла теория «москва – третий рим». но дело не только в идеологии. при иване iii началось активное утверждение россии на европейской арене. серия войн, которые он вел с ливонией и швецией за господство на , знаменует первый этап на пути россии к империи, провозглашенной петром i спустя два с половиной столетия.
ответ:
объяснение:
перехід до капіталістичних відносин у хvі–хvііі ст. вніс суттєві зміни в повсякденне життя тогочасної людини.
торгові стосунки сприяли збільшенню кількості доріг, морських шляхів. для відносин зі сходом зберігає свою актуальність великий шовковий шлях, торгові шляхи в середземному морі. поява кораблів нового зразка відкрила дорогу в атлантичний та індійський океани. людина вийшла в тихий океан, змогла здійснити навколосвітню подорож.
збільшується кількість міст та чисельність населення в них. змінюється їхній зовнішній вигляд. боротьба міст проти феодалів, магдебурзьке право приводили до появи органів місцевого самоврядування. для них у центрі міста будувалися ратуші. ці будівлі обов’язково мали великий годинник, який було видно й чутно на досить далекій відстані. значно менше будується феодальних замків. їх замінили гарно оздоблені маєтки дворян.
в архітектурі панував стиль бароко. розписи на стінах, ліпнина, м’які меблі обов’язково прикрашали будинки, виконані в такому стилі. для житла буржуазії були характерні простота й доцільність. стіл, кілька стільців, легке крісло, бюро для паперів, шафи з посудом, камін, прикрашений різнокольоровою керамічною плиткою, — ось такий інтер’єр був властивий для помешкань банкірів, торгівців, дрібних чиновників, власників мануфактур. житло селян у цей час майже не змінилося порівняно із середньовіччям.
під час хрестових походів європейці познайомилися з побутом ісламського світу. повернувшись у європу, хрестоносці принесли з собою культуру щоденного омивання свого тіла, окремих для жінок та чоловіків лазень, зручний ій одяг. у деяких містах існував водогін, але каналізації так і не було. нечистоти виливалися безпосередньо на вулицю.
формуються правила етикету, культура вживання їжі. заможні люди старалися наймати досвідчених кухарів для приготування вишуканих страв з овочів, риби, м’яса. у містах існували крамниці, у яких завжди можна було придбати гарячі хлібні вироби.
стиль бароко наклав відбиток на зовнішній вигляд людини. відповідно до тогочасної моди жінки активно користувалися пудрою та рум’янами. одяг прикрашали коштовним камінням, золотим гаптуванням, мереживом, пір’ям. стали популярними перуки, які присипали пудрою. на відміну від дворян, буржуа-протестанти носили простий одяг темних кольорів, але прикрашали своє вбрання сніжно білою краваткою.
ответ:
объяснение:
неслучайно за иваном iii закрепилось прозвище «великий». именно ему удалось собрать вокруг москвы разрозненные княжества северо-восточной руси. при его жизни в состав единого государства вошли ярославское и ростовское княжества, вятка, пермь великая, тверь, новгород и другие земли. иван iii первым из князей принял титул «государь всея руси» и ввел в обиход термин «россия». своему сыну великий князь передал территорию в несколько раз большую, чем получил в наследство сам. иван iii сделал решительный шаг к преодолению феодальной раздробленности и ликвидации удельной системы, заложил , политические, юридические и административные основы единого государства. освободил русь еще сто лет после куликовской битвы князья продолжали платить дань золотой орде. роль освободителя от татаро-монгольского ига выпала ивану iii. стояния на реке угре, случившееся в 1480 году, ознаменовало окончательную победу руси в борьбе за свою независимость. ордынцы не решились переправиться через реку и вступить в сражение с войсками. выплаты дани прекратились, орда погрязла в междоусобицах и к началу xvi века прекратила свое существование. москва же в очередной раз утвердила себя в качестве центра образующегося государства. принял судебник принятый в 1497 году судебник ивана iii заложил правовые основы для преодоления феодальной раздробленности. судебник устанавливал единые юридические нормы для всех земель, тем самым закрепляя ведущую роль центральной власти в регулировании жизни государства. свод законов охватывал широкий круг жизненных вопросов и затрагивал все слои населения. статья 57 ограничивала право перехода крестьян от одного феодала к другому неделей до и неделей после юрьева дня. тем самым было положено начало закрепощению крестьян. судебник имел прогрессивный характер для своего времени: в конце xv века далеко не каждая европейская страна могла похвастаться единым законодательством. посол священной римской империи сигизмунд фон герберштейн перевел на латинский язык значительную часть судебника. эти записи изучались и юристами, которые составили общегерманский свод законов («каролина») только в 1532 году. начал путь к империи объединение страны требовало новой государственной идеологии и ее основы появились: иван iii утвердил символом страны двуглавого орла, использовавшегося в государственной символике византии и священной римской империи. взятие в жены софьи палеолог – племянницы последнего византийского императора — дало дополнительные основания для появления идеи о преемственности великокняжеской власти от византийской императорской династии. происхождение князей велось также и от римского императора августа. уже после смерти ивана iii из этих идей выросла теория «москва – третий рим». но дело не только в идеологии. при иване iii началось активное утверждение россии на европейской арене. серия войн, которые он вел с ливонией и швецией за господство на , знаменует первый этап на пути россии к империи, провозглашенной петром i спустя два с половиной столетия.