Особисто я не згоден з думкою відомих українських істориків В. Смолія та В. Степанкова. Революція — це кардинальна зміна в якійсь країні, тогочасні події в Україні, так характеризувати не доречно.
Довгий період українські землі були під владою поляків-католиків, які гнітили українців.
В 1648 році гетьман Богдан Хмельницький підняв стяг повстання, проти влади Речі Посполитої, в результаті цього український народ виборов, ВІДВОЮВАВ свободу, скинув ярмо поневолювачів, створив власну, незалежну, козацьку державу — Гетьманщину.
6 января 1918 г., в день Крещения Господня, по решению большевицкого правительства было разогнано "Учредительное собрание", которое по замыслу организаторов Февральской революции было уполномочено "волею народа" решить вопрос о форме правления в России. Именно на волю этого "Учредительного собрания" Великим Князем Михаилом Александровичем, братом Государя, и другими присоединившимися членами Династии (в том числе Вел. Кн. Кириллом Владимировичем) было незаконно передано решение вопроса о судьбе российской монархии. Многие православные надеялись увидеть в этом нечто вроде Всероссийского Земского Собора, хотя, конечно, это была утопия в тех революционных условиях, да и делегатов избирали совсем не православным образом: на партийной основе.
Особисто я не згоден з думкою відомих українських істориків В. Смолія та В. Степанкова. Революція — це кардинальна зміна в якійсь країні, тогочасні події в Україні, так характеризувати не доречно.
Довгий період українські землі були під владою поляків-католиків, які гнітили українців.
В 1648 році гетьман Богдан Хмельницький підняв стяг повстання, проти влади Речі Посполитої, в результаті цього український народ виборов, ВІДВОЮВАВ свободу, скинув ярмо поневолювачів, створив власну, незалежну, козацьку державу — Гетьманщину.
Объяснение:
6 января 1918 г., в день Крещения Господня, по решению большевицкого правительства было разогнано "Учредительное собрание", которое по замыслу организаторов Февральской революции было уполномочено "волею народа" решить вопрос о форме правления в России. Именно на волю этого "Учредительного собрания" Великим Князем Михаилом Александровичем, братом Государя, и другими присоединившимися членами Династии (в том числе Вел. Кн. Кириллом Владимировичем) было незаконно передано решение вопроса о судьбе российской монархии. Многие православные надеялись увидеть в этом нечто вроде Всероссийского Земского Собора, хотя, конечно, это была утопия в тех революционных условиях, да и делегатов избирали совсем не православным образом: на партийной основе.