Выберите верные утверждения относительно условий послвоенного развития стран Латинской Америки
Противостояние советской и американской модели развития оказывало значительное влияние на страны Латинской Америки
Аграрный во был разрешен в интересах большинства населения
Все ответы ошибочны
Прагматизм и постепенность преобладали над популизмом и эмоциональностью
Экономика стран Латинской Америки сочетала в себе современые и архаичные формы организации производства
Все ответы верны
"Холодная война" оказывала мало влияния на развитие стран Латинской Америки
Общество носило преимущественно светский характер
Существование латифундий было признаком нерешенности аграрного во Традиции военных переворотов и сильных харизматичных лидеров у власти были препятствием для демократического устройства в обществе
Роль церкви в обществе была значительной
Экспорт сырья и продовольствия был признаком отсталости экономики
17 березня 1861 року парламент Сардинії проголосив створення Італійського королівства, яке об'єднало всі незалежні італійські держави в єдину країну під владою Сардинського королівства, король якого Віктор Емануїл II став королем Італії. За межами нового державного утворення залишились Венеція, Папська область і Трієст, які увійшли до його складу у 1866-у, 1870-у і 1919-у роках відповідно. Тимчасовою столицею об'єднаного королівства, яке керувалось ліберальною конституцією Сардинії 1848 року, став Турин.
Скасовано невигідні для Гетьманщини Переяславські статті 1659 р.
Гетьманщина розривала союз із Московською державою і відновлювала свій державний зв'язок з Річчю Посполитою на умовах Гадяцької угоди 1658 р.
Вилучалася стаття про створення «князівства Руського».
Гетьманщина отримувала право лише на автономію на чолі з гетьманом.
Гетьман позбавлявся права зовнішньополітичних зносин, зобов'язувався брати участь у воєнних діях польської армії проти Московської держави і не нападати на Кримське ханство.
Більшість козацтва і старшини Лівобережної України, де переважали проросійські орієнтації, виступили проти угоди і відмовилися визнавати владу Ю. Хмельницького. Спроби гетьмана поширити свій вплив на Лівобережжя виявилися невдалими. Усвідомлюючи свою політичну неспроможність, Ю. Хмельницький склав булаву. Правобережне козацтво новим гетьманом обрало Павла Тетерю (1663—1665 pp.), який дотримувався пропольської орієнтації, на Лівобережжі перемогу отримав кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький (1663—1668 pp.), який зробив ставку на російський уряд.
Так Українська держава розкололася на два державних утворення з орієнтацією на різні держави, з окремими урядами, які перебували у стані війни. Були створені умови для поділу України по Дніпру між Росією і Річчю Посполитою.