Высокохудожественные изделия из металла, драгоценных камней, бусы из перламутра, кораллов и лазурита, изделия из нефрита и зеркала являлись предметами транзитной торговли между странами.
Ремесло. Одной из важнейших отраслей производства, как в кочевой, так и в оседло-земледельческой среде было ремесло, обеспечивавшее население предметами первой необходимости. Среди ведущих отраслей ремесла в кочевой среде следует назвать обработку кожи и шерсти, изготовление юрт, повозок, кузнечество, металлургию, обработку дерева и кости, ювелирные ремесла. В городах и оседлых поселках процветали гончарство, стеклоделие, ковроткачество, ювелирное ремесло, кузнечество и ткачество.
Одна из наиболее древних отраслей древнего производства-обработка кожи и шерсти. Обычно каждый кочевник мог изготовить все необходимые предметы сам, но в каждой общине существовали мастера, специализирующиеся в этом ремесле и руководившие общей работой, например, при валянии войлока. Степняки производили из войлока различные предметы, начиная с покрытия для юрт, кончая деталями одежды
Після підкорення Англії нормандським герцогом Вільгельмом Завойовником і його коронації у 1066 р., впродовж наступних декількох століть долі Англії та Франції були тісно пов’язані. Англійські королі, як володарі великих територій у Франції, вважалися васалами французьких королів.
Особливістю розвитку Англії в XI – на початку XIV ст. було формування централізованої держави зі становим представництвом. Посилення королівської влади розпочалося ще за правління Вільгельма І Завойовника (1066-1087 рр.). Зокрема він уперше в середньовічній Європі 1086 р. здійснив перепис населення й земель, а також запровадив поділ країни на графства, очолювані королівськими шерифами.
Правнук Вільгельма І, Генріх ІІ Плантаґенет (1154-1189 рр.), крім Англії, успадкував чимало володінь у Франції. Вони значно збільшилися після одруження Генріха ІІ з герцогинею Алієнорою Аквітанською. У придане він отримав південно-західну Францію, залишаючись при цьому васалом французького короля. Для зміцнення центральної влади Генріх ІІ здійснив декілька реформ. За судовою реформою кожна вільна людина могла за певну плату отримати дозвіл на розгляд своєї справи не в феодальному, а в королівському суді присяжних. За військовою реформою обов’язкова служба рицарів у королівському війську (40 днів на рік) могла бути замінена сплатою “щитових грошей”, за які утримувалися найманці. За лісовою реформою усі ліси Англії оголошувалися власністю короля, який мав необмежені права на користування ними.
По смерті Генріха ІІ престол успадкував його син Річард І Левове Серце (1189-1199 рр.). Він був блискучим полководцем, талановитим поетом і музикантом, але досить поганим королем. За все своє правління він провів в Англії лише кілька місяців. Бажання здобути славу непереможного рицаря штовхало Річарда до участі в хрестових походах і війнах проти Франції. У цей час Англією замість нього правив королівський намісник.
Объяснение:
Высокохудожественные изделия из металла, драгоценных камней, бусы из перламутра, кораллов и лазурита, изделия из нефрита и зеркала являлись предметами транзитной торговли между странами.
Ремесло. Одной из важнейших отраслей производства, как в кочевой, так и в оседло-земледельческой среде было ремесло, обеспечивавшее население предметами первой необходимости. Среди ведущих отраслей ремесла в кочевой среде следует назвать обработку кожи и шерсти, изготовление юрт, повозок, кузнечество, металлургию, обработку дерева и кости, ювелирные ремесла. В городах и оседлых поселках процветали гончарство, стеклоделие, ковроткачество, ювелирное ремесло, кузнечество и ткачество.
Одна из наиболее древних отраслей древнего производства-обработка кожи и шерсти. Обычно каждый кочевник мог изготовить все необходимые предметы сам, но в каждой общине существовали мастера, специализирующиеся в этом ремесле и руководившие общей работой, например, при валянии войлока. Степняки производили из войлока различные предметы, начиная с покрытия для юрт, кончая деталями одежды
Після підкорення Англії нормандським герцогом Вільгельмом Завойовником і його коронації у 1066 р., впродовж наступних декількох століть долі Англії та Франції були тісно пов’язані. Англійські королі, як володарі великих територій у Франції, вважалися васалами французьких королів.
Особливістю розвитку Англії в XI – на початку XIV ст. було формування централізованої держави зі становим представництвом. Посилення королівської влади розпочалося ще за правління Вільгельма І Завойовника (1066-1087 рр.). Зокрема він уперше в середньовічній Європі 1086 р. здійснив перепис населення й земель, а також запровадив поділ країни на графства, очолювані королівськими шерифами.
Правнук Вільгельма І, Генріх ІІ Плантаґенет (1154-1189 рр.), крім Англії, успадкував чимало володінь у Франції. Вони значно збільшилися після одруження Генріха ІІ з герцогинею Алієнорою Аквітанською. У придане він отримав південно-західну Францію, залишаючись при цьому васалом французького короля. Для зміцнення центральної влади Генріх ІІ здійснив декілька реформ. За судовою реформою кожна вільна людина могла за певну плату отримати дозвіл на розгляд своєї справи не в феодальному, а в королівському суді присяжних. За військовою реформою обов’язкова служба рицарів у королівському війську (40 днів на рік) могла бути замінена сплатою “щитових грошей”, за які утримувалися найманці. За лісовою реформою усі ліси Англії оголошувалися власністю короля, який мав необмежені права на користування ними.
По смерті Генріха ІІ престол успадкував його син Річард І Левове Серце (1189-1199 рр.). Він був блискучим полководцем, талановитим поетом і музикантом, але досить поганим королем. За все своє правління він провів в Англії лише кілька місяців. Бажання здобути славу непереможного рицаря штовхало Річарда до участі в хрестових походах і війнах проти Франції. У цей час Англією замість нього правив королівський намісник.
я отримала за це ів