Насправді ми мало що знаємо. Загалом можна розповісти якими вони інстурментами користувалися (наприклад разом з рало почали використовувати плуг (і аж до 18 століття той плуг не змінювався)), але про їхній б життя мало що відомо (бо б життя не інструмент, потрогати не можна) окрім того що воно було важке (що підтверджують рештки людей, що містять різні деформації) . Землеробство відбуваються на постійно оброблених землях (за винятком Полісся), а раніше було підсічне вогневе-землеробство (прийшов спалив траву і давай там сіяти садити декілька років, а потім на іншу землю переходи). Сівооборот трипільний, тобто сіяли озиму і ярину.
ответ:Руські купці торгували із країнами Центральної та Західної Європи: Чехією, Польщею, придунайськими країнами. Вони бували на торгах Франції, Італії і навіть Іспанії. Досить стабільними були торгові зв'язки із Німецькими князівствами.
Зовнішня торгівля Київської Русі своїми успіхами завдячувала вигідному географічному розташуванню. Участь у ній брали не лише купці, а й державні провідники. Князі й бояри збирали данину від своїх підданих і вона не тільки задовольняла їхні особисті потреби, а й була об'єктом вивозу.
Монголо-татарська навала змінила напрямки і характер зовнішньої торгівлі Східної Європи, в т. ч. Київської Русі. Зовнішня торгівля мала неабияке значення для культурного розвитку Київської держави. Відбувався інтенсивний обмін духовними, культурними цінностями між сусідніми народами. В Русь у великій кількості поступали книги, ікони, інші цінності.
Насправді ми мало що знаємо. Загалом можна розповісти якими вони інстурментами користувалися (наприклад разом з рало почали використовувати плуг (і аж до 18 століття той плуг не змінювався)), але про їхній б життя мало що відомо (бо б життя не інструмент, потрогати не можна) окрім того що воно було важке (що підтверджують рештки людей, що містять різні деформації) . Землеробство відбуваються на постійно оброблених землях (за винятком Полісся), а раніше було підсічне вогневе-землеробство (прийшов спалив траву і давай там сіяти садити декілька років, а потім на іншу землю переходи). Сівооборот трипільний, тобто сіяли озиму і ярину.
ответ:Руські купці торгували із країнами Центральної та Західної Європи: Чехією, Польщею, придунайськими країнами. Вони бували на торгах Франції, Італії і навіть Іспанії. Досить стабільними були торгові зв'язки із Німецькими князівствами.
Зовнішня торгівля Київської Русі своїми успіхами завдячувала вигідному географічному розташуванню. Участь у ній брали не лише купці, а й державні провідники. Князі й бояри збирали данину від своїх підданих і вона не тільки задовольняла їхні особисті потреби, а й була об'єктом вивозу.
Монголо-татарська навала змінила напрямки і характер зовнішньої торгівлі Східної Європи, в т. ч. Київської Русі. Зовнішня торгівля мала неабияке значення для культурного розвитку Київської держави. Відбувався інтенсивний обмін духовними, культурними цінностями між сусідніми народами. В Русь у великій кількості поступали книги, ікони, інші цінності.
Объяснение: