ДО ТЬ ЗНАЙТИ В ТЕКСТІ ІСТОРИЧНІ ПОМИЛКИ) Подивись наліво, подивись направо -
Це твоя земля, це твоя держава.
Історія в неї строката, яскрава
Слава Україні! Героям Слава!
Спочатку не було, ні птахів, ні риби,
І раптом стався Великий Вибух -
З'явилися зірки і котики пухнасті
Короче, все, що треба людині для щастя.
Колись на цих землях жили трипільці -
Вікентій Хвойка проце ще напише,
А про кімерійців писав ще Гомер -
Не той, що з мультика, а трохи інший.
Далі з'являються східні слов'яни:
Поляни, сіверяни та інші древляни.
Прийдуть вороженьки - то б'ють супостата,
А нема супостата, то ідуть брат на брата.
Ще апостол Андрій, було, як си подивить,
Скаже: «Файне місто збудують над Дніпром
Кий, Щек, Хорив і сестра їх Либідь»
(На честь неї річка і станція метро).
Не було інтернету і радіостанцій –
Нудились князі і шукали затію:
В будь-якій незрозумілій ситуації
Ходили походом на Візантію.
Там же навчилися Господа боятися
І співати у церкві «Боже, прости!»
Тоді Володимир Великий покаявся,
Скинув Перуна і Русь охрестив.
У кожного князя була своя фішка:
Святослав Хоробрий воював до останку,
Ярослав Мудрий писав мудрі книжки,
А Мономах слухав маму і завжди носив шапку!
Та все, що до цього, було єрунда,
Бо тут навалилась монгольська орда,
Але робить сильнішим те, що не вбило,
І бився відважно король Данило,
Тільки в полі один не воїн, звісно,
І зростало потроху Литовське князівство.
З одного боку – пани польські,
З іншого боку – орда московська,
Прибігають татари – теж не дружити:
«Зажурилась Україна, що нічим прожити…»
Аж тут відчайдушні, як хижаки,
Люті підняли шаблі козаки,
Поки батько Богдан не вступив у борню –
Задружився з царем і споров фігню.
Та кров козацька – вона не для понту:
Довбуш, Кармелюк, Залізняк, Гонта
За долю боролись простого народу,
Бо козацькому роду нема переводу!
Не тільки в шаблях і гарматах сила,
Пам’ятаємо, друзі, Петра Могилу:
Відкрив Академію, щоб всіх научати –
Ох і красиві там вчаться дівчата!
А хто перший хіпан у Європі? Ну да –
Григорій Савич Сковорода!
Пушкін ще не вмів говорити,
А Іван Котляревський написав «Енеїду».
Подивись наліво, Подивись направо –
Це твоя земля, це твоя держава.
Історія в неї строката, яскрава.
Слава Україні! Героям слава!
Сторіччя дев’ятнадцяте. Що ми бачимо?
В Україні – кріпаччина, в Петербурзі – цар.
Немає Січі, немає Гетьманщини,
Аж тут народився Великий Кобзар!
Заповів нам Тарас як братам обійнятись,
І чужого навчатись і свого не цуратись.
Борітеся – поборите, щоб там не стало,
Кохайтеся, чорнобриві, та не з ким попало.
Бісились до сказу імперські зарази:
Валуєвські циркуляри і Емські укази
В мову нашу летіли, мов кулі,
Вбити хотіли. А ось вам – дулю!
Марко Вовчок, Михайло Старицький,
Гулак-Артемовський, Нечуй-Левицький,
Гринченко, Стефаник, Руданський, Гребінка,
Франко, Коцюбинський і Леся Українка
Слово виковали, як твердую крицю –
Блазням церевим ще й досі не спиться!
Двадцяте сторіччя: аж ось тобі на –
Починається перша світова війна.
Стали всі проти всіх до бою,
Україну імперії ділять між собою.
Виниченко, Петлюра, Махно, Скоропадський
Сварились між себе і зраду шукали,
Тим часом приперлась чума комуняцька –
Веселі, брате, часи настали…
Що тут казати, є, що згадати:
Розстріляне відродження, червоний терор,
І ніжна подяка від старшого брата –
Багатомільйонний голодомор.
Та винесла пам’ять народна з пожару
Вирваний кимось історії жмут:
Лицарів славних Холодного Яру
І подвиг безсмертний героїв Крут.
Новий непомітно підкрався капець –
Гітлер приперся, мать його так,
Тоді в харків’ян увірвався терпець:
Придумали танк – всім танкам танк!
Т-34 – краса і жах!
Гнали аж до Берліну поганців,
А на Волині й в карпатських лісах
Билися на два фронти повстанці.
Одних прогнали – інші прийшли,
Смерть не питає, на чиєму ти боці,
Знов переможені, чи перемогли –
Сумний святий вечір в сорок шостім році.
Ні корови, ні свині – тільки Сталін на стіні.
Це вже кінець історії? Ні!
Якось прийшов українець Горбачов
І народів тюрму розвалив. Ну а чо?
Воля настала, воля жадана,
Воля омріяна, обітована,
Тільки зарано було ще радіти,
Бо не так чужі воші, як свої гниди.
Летіли коктейлі, шина горіла,
Кривилось тирана свиняче рило,
Відрило рило чорні безодні,
Злітала в небо Небесна Сотня.
І знову зі сходу солдатиків соває
Кремлівський виродок закомплексований.
Та не вмре України ні слава ні воля,
Завжди посміхатися нам буде доля,
Тому буде жито і синєє небо,
А що буде далі – залежить від тебе!
Подивись наліво, подивись направо –
Це твоя земля, це твоя держава.
Історія в неї строката, яскрава.
Слава Україні! Героям слава!
Славянская версия
Доказательная база здесь следующая. В VIII-IX вв. среди восточных славян стало выделяться племя, живущее по среднему течению Днепра: к югу от Киева до реки Роси и по течению этой реки и ее притока Россавы. Здесь при впадении Роси в Днепр находился летописный город Родня, остатки которого видят в Княжой горе, богатой археологическими находками. Сюда в град Родню «на устьи Роси» спустя несколько веков бежал из Киева Ярополк, унося ноги от своего брата Владимира Святого. Таким образом, Рось, Россава, Родня соединены в одном месте. Нагрянувшие в эти места варяги, не мудрствуя лукаво, назвали землю аборигенов Русью.
2
Шведская версия
Ruotsi, Roots, Rotsi – так финские племена (суоми, карелы, водь, чудь и т.д.), населяющие территорию Северо-Западной России, прозвали шведов. Последние (в норманнском и варяжском обличии) с VI по IX век были частыми гостями в тех местах. Не всегда званными.
3
«Сарматская» версия
Защитником этой гипотезы был Михайло Ломоносов, который считал, что русы являются прямыми потомками воинственных сарматских племен роксоланов или росоманов (эти самоназвание и эволюционировали со временем в слово «Русь»). Кстати, конкурентами Руси за право носить титул потомков сарматов были и польская шляхта.
4
«Налоговоя» версия
Ряд историков утверждает, что «русью» называли не отдельное племя, а профессию — сборщиков дани. Помните термин «полюдье»? У некоторых финно-угорских народностей слово «люди» обозначало тех, кто вынужден был платить дань, а русью, вероятно, называли тех, кто эту дань собирал. Среди тогдашних коллекторов было много варягов-дружинников, поэтому социальный термин, видимо, был перенесен и на этническое название варягов. Интересно, что слово «люди» стало даже самоназванием одной из финно-угорских народностей (Ljudi)
5
«Гребная» версия
Последнее время распространилась гипотеза, что никакого племени «русь» вообще не было. А были интернациональные (шведские, норвежские, датские) гребцы, участники походов на гребных судах, которые сами себя на норманнском морском жаргоне называли «robs». Ну, а местные жители (славяне и финно-угры) для удобства переименовало их на более благозвучное «русь».
6
«Военная» версия
На ранних этапах образования Древнерусского государства «русью» называли военное сословие. Кстати, среди тогдашних дружинников было много выходцев из Скандинавии (это в поддержку других версий. Ред.). Чуть позднее «русью» стали называть форму государственного правления (вроде военной республики), а уже потом, название перешло на весь народ.
7
«Краснолицая» версия
Как известно византийцы называли агрессоров, совершавших периодически набеги на Константинополь, пройдя путь «из варягов в греки», «россами» (то есть «красными» или «рыжими»). Это дало повод для гипотез, что свое прозвище гости из Киевской Руси получили за цвет лица (то ли за румянец, то ли за склонность к обгоранию на южном солнце – неясно). Интересно, что Ибн-Фадлан, встретивший варягов в 922 году, отозвался о них: «Они подобны пальмам, румяны, красны».
В принципе, не так уж и важно, какая версия более близка истине. Главное, чтобы это никак повлияло на любовь к Родине
Под функцией государствапонимают определенную направленность его деятельности. Функции государства конкретизируют его социальное назначение.
Есть несколько подходов к пониманию функций государства, но большинство ученых придерживается наиболее разработанной теории, согласно которой функции государства подразделяют на внешние (обеспечить независимость государства вовне) и внутренние (обеспечить верховенство власти внутри страны и заведование общими делами).
Внутренние функции государства:
хозяйственная - организация и регулирование экономической жизни;стабилизационная — поддержание стабильности и мира в обществе;координационная - обеспечение общественного согласия и единства;социальная - социальное обеспечение, справедливое распределение благ;культурно-воспитательная — поддержка культуры и духовных ценностей;правовая - нормотворчество, защита конституционного строя, прав, законности;экологическая - охрана природы, обеспечение здоровой окружающей среды.
Внешние функции государства:
отстаивание национальных интересов на международном уровне — обеспечение взаимовыгодного международного сотрудничества, координация усилий в решении глобальных проблем человечества, обеспечение работы ряда над государственных организаций — ООН, Совета Европы и т.д.;организация обороны и охрана государственной безопасности — защита государственного суверенитета, осуществление военных действий против других государств и т.п.
Внутренние функции государства
Внутренние функции государства делятся на:
основные;неосновные.
Основными называют функции, которые может осуществлять только государство.
Обеспечение общественного порядка, безопасности, прав и свобод граждан, в том числе:
борьба с преступностью;учет и регистрация населения;предотвращение различных катастроф;меры для ликвидации последствий стихийных бедствий.Установление и охрана общих правил социальной жизни: экономических, политических и других социальных отношений (гражданское законодательство, трудовое законодательство и т. д.).Валютно-финансовое регулирование (особо выделяется эмиссия — выпуск денег).Бюджетное регулирование, сбор налогов, пошлин; распределение доходов и расходов в бюджете.
Неосновные функции можно подразделить на традиционные (исторически сложившиеся) и «новые», возникшие в XX веке.
Традиционные функции выполняют не все государства. Они неодинаковы, каждое государство имеет свои исторически сложившиеся функции.
В России к традиционным функциям можно отнести:управление транспортом и связью;управление образованием и здравоохранением;зашита неполноценных лиц и им;управление средствами массовой информации.