На стороні союзних сил діяли військові підрозділи сформовані з залишків задунайських козаків. У жовтні 1853 року Михайло Чайковський домігся створення регулярних козацьких підрозділів в османському війську. 23 січня 1854 року козаки склали присягу. З Константинополя привезли козакам знамена Запорозької Січі, а Садик-Паша (ім'я Михайла Чайковського в Османській імперії) отримав від султана титул «міріан-паша» (кошовий отаман).
У лютому військо Садик-Паші ввійшло в Бухарест, а сам він став губернатором Румунії. На початок березня його війська зайняли позиції на річці Прут, готуючись до боїв із росіянами. Та уряд Австрійської імперії почав тиснути на султана, вимагаючи відвести загони. Султан погодився, висловив подяку Чайковському і навіть надав йому титул «Око, вухо і правиця престолу».
На момент вступления на престол Александра 2 в обществе очень сильно назрел вопрос об отмене крепостного права. Об этом говорили практически открыто. Ужасы крепостничества открыл всему народу А.Н. Радищев своим произведением «Путешествие из Петербурга в Москву». Лозунгом всех тайных обществ была борьба с «мерзостью крепостного права».
Что касается экономики, то там назрело убеждение в том, что подневольный труд тормозит развитие хозяйства страны. Некоторые помещики и предприниматели освободили своих крестьян по закону 1840 года, разрешавшим давать свободу крестьянам. Но остальная, подавляющая масса дворянства, была категорически против отмены крепостного права, они вообще не представляли свою жизнь без обслуги (крепостных).
В связи с этим, перед новым императором встала проблема решения вопроса об отмене крепостного права. Он вынужден был встать на путь перемен, хоть и не был сторонником коренных реформ.
На стороні союзних сил діяли військові підрозділи сформовані з залишків задунайських козаків. У жовтні 1853 року Михайло Чайковський домігся створення регулярних козацьких підрозділів в османському війську. 23 січня 1854 року козаки склали присягу. З Константинополя привезли козакам знамена Запорозької Січі, а Садик-Паша (ім'я Михайла Чайковського в Османській імперії) отримав від султана титул «міріан-паша» (кошовий отаман).
У лютому військо Садик-Паші ввійшло в Бухарест, а сам він став губернатором Румунії. На початок березня його війська зайняли позиції на річці Прут, готуючись до боїв із росіянами. Та уряд Австрійської імперії почав тиснути на султана, вимагаючи відвести загони. Султан погодився, висловив подяку Чайковському і навіть надав йому титул «Око, вухо і правиця престолу».
На момент вступления на престол Александра 2 в обществе очень сильно назрел вопрос об отмене крепостного права. Об этом говорили практически открыто. Ужасы крепостничества открыл всему народу А.Н. Радищев своим произведением «Путешествие из Петербурга в Москву». Лозунгом всех тайных обществ была борьба с «мерзостью крепостного права».
Что касается экономики, то там назрело убеждение в том, что подневольный труд тормозит развитие хозяйства страны. Некоторые помещики и предприниматели освободили своих крестьян по закону 1840 года, разрешавшим давать свободу крестьянам. Но остальная, подавляющая масса дворянства, была категорически против отмены крепостного права, они вообще не представляли свою жизнь без обслуги (крепостных).
В связи с этим, перед новым императором встала проблема решения вопроса об отмене крепостного права. Он вынужден был встать на путь перемен, хоть и не был сторонником коренных реформ.