Найважливіші події з історії Галицького князівства :
Перший правитель Галицької землі Ростислав мав трьох синів – Рюрика, Володаря й Василька, які отримали у володіння відповідно Перемишль, Звенигород і Теребовль.
Брати докладали неабияких зусиль, щоби закріпити за собою право отчини на галицькі землі.
Складність становища пояснюється тим, що їхній батько був обділеним, скривдженим князем.
Троє Ярославичів – Ізяслав, Святослав і Всеволод не вважали його рівним собі та змушували до вигнання.
За таких обставин Ростиславичам доводилося воювати проти родичів.
Жертвою міжусобної боротьби після Любецького з’їзду князів став, як ви пам’ятаєте, Василько теребовлянський.
Та хоч і дорогою ціною, Ростиславичі все-таки відвоювали собі право на Галичину.
Щоправда, до певного часу край лишався переділеним на кілька уділів: Перемишльську, Галицьку, Теребовлянську й Звенигородську землі.
Об’єднати землі Галичини під єдиною владою виявилося до снаги синові Володаря Володимиркові.
Року 1141 він переніс свою резиденцію до Галича, підтвердивши намір одноосібно правити в об’єднаному Галицькому князівстві.
Ще більш успішним, але далеко непростим було князювання сина Володимирка Володаревича – Ярослава.
1585 г. – основание Воронежа как сторожевого пункта на южной окраине Московского государства. Крепость построена в 1586 году по указу царя Федора Иоанновича.
1586 г. – основание казаками крепости Тюмень
1586 г. - основание Самары по указу царя Феодора Иоанновича - как крепости для защиты судоходства на участке Волги около города
1586 г. - по указу царя Федора Иоанновича отлита царь-пушка (длина орудия - 5,34 метра; наружный диаметр ствола - 1,34 метра. Калибр ядер - 0,89 метра. Вес пушки обозначили сами мастера: "2400 пуд" - отлито на казенной части. Чугунные ядра, лежащие у пушки, никогда для нее не предназначались и были отлиты лишь как декорация.
1587 г. - основание казаками Тобольска казаками на месте татарского поселения Бицик-Тура, на берегу Тобола
1589 г. - установление патриаршества – системы иерархического церковного управления во главе с патриархом. Первым патриархом Московским стал св. Иов.
1591 г. - последний татарский набег на столицу Российского государства под предводительством крымского хана Казы-Гирея; в память о победе над ханом Казы-Гиреем царь Федор Иоаннович повелел заложить Донской монастырь
1590–1593 гг. – русско-шведская война; России по Тявзинскому мирному договору были возвращены города и районы Новгородской земли, захваченные Швецией во время Ливонской войны (города Ям, Копорье, Ивангород)
1597 г. – Указ о беглых крестьянах, которые покидали своих землевладельцев «не в срок и без отказу», т. е. не в Юрьев день
Найважливіші події з історії Галицького князівства :
Перший правитель Галицької землі Ростислав мав трьох синів – Рюрика, Володаря й Василька, які отримали у володіння відповідно Перемишль, Звенигород і Теребовль.
Брати докладали неабияких зусиль, щоби закріпити за собою право отчини на галицькі землі.
Складність становища пояснюється тим, що їхній батько був обділеним, скривдженим князем.
Троє Ярославичів – Ізяслав, Святослав і Всеволод не вважали його рівним собі та змушували до вигнання.
За таких обставин Ростиславичам доводилося воювати проти родичів.
Жертвою міжусобної боротьби після Любецького з’їзду князів став, як ви пам’ятаєте, Василько теребовлянський.
Та хоч і дорогою ціною, Ростиславичі все-таки відвоювали собі право на Галичину.
Щоправда, до певного часу край лишався переділеним на кілька уділів: Перемишльську, Галицьку, Теребовлянську й Звенигородську землі.
Об’єднати землі Галичини під єдиною владою виявилося до снаги синові Володаря Володимиркові.
Року 1141 він переніс свою резиденцію до Галича, підтвердивши намір одноосібно правити в об’єднаному Галицькому князівстві.
Ще більш успішним, але далеко непростим було князювання сина Володимирка Володаревича – Ярослава.
Основные события правления:
1585 г. – основание Воронежа как сторожевого пункта на южной окраине Московского государства. Крепость построена в 1586 году по указу царя Федора Иоанновича.
1586 г. – основание казаками крепости Тюмень
1586 г. - основание Самары по указу царя Феодора Иоанновича - как крепости для защиты судоходства на участке Волги около города
1586 г. - по указу царя Федора Иоанновича отлита царь-пушка (длина орудия - 5,34 метра; наружный диаметр ствола - 1,34 метра. Калибр ядер - 0,89 метра. Вес пушки обозначили сами мастера: "2400 пуд" - отлито на казенной части. Чугунные ядра, лежащие у пушки, никогда для нее не предназначались и были отлиты лишь как декорация.
1587 г. - основание казаками Тобольска казаками на месте татарского поселения Бицик-Тура, на берегу Тобола
1589 г. - установление патриаршества – системы иерархического церковного управления во главе с патриархом. Первым патриархом Московским стал св. Иов.
1591 г. - последний татарский набег на столицу Российского государства под предводительством крымского хана Казы-Гирея; в память о победе над ханом Казы-Гиреем царь Федор Иоаннович повелел заложить Донской монастырь
1590–1593 гг. – русско-шведская война; России по Тявзинскому мирному договору были возвращены города и районы Новгородской земли, захваченные Швецией во время Ливонской войны (города Ям, Копорье, Ивангород)
1597 г. – Указ о беглых крестьянах, которые покидали своих землевладельцев «не в срок и без отказу», т. е. не в Юрьев день
Объяснение:
поставить звёздочку или лайк