Коня звали Буцефал история про Буцефала История гласит, что Александр Македонский в возрасте 10 лет стал единственным человеком, которому покорился своенравный 11-летний конь. Этого коня предложил македонскому царю Филиппу II торговец из Фессалии Филоник за 13 талантов, что было огромной суммой в те времена. Поскольку никто не мог обуздать строптивое животное, царь отказался было от покупки, но Александр пообещал заплатить за жеребца, если не сможет укротить того.
Александр взял Буцефала в поход в Азию, но берёг любимца, в бою использовал других коней. В битве на реке Граник под ним убили одного из них. Арриан, Курций и Плутарх рассказывают историю, приключившуюся с Буцефалом где-то в прикаспийских местах в Персии. Тамошние варвары, уксии, похитили коня. Тогда Александр повелел, чтобы ему немедленно вернули Буцефала, а иначе он истребит весь народ. Любимого коня царя вернули в целости и сохранности, и Александр на радостях даже заплатил выкуп похитителям. Некоторые авторы передают, что Буцефал погиб в битве с индийским царем Пором в 326 до н. э.Плутарх передает компромиссный вариант, что Буцефал умер после сражения с Пором от ран. По Арриану и Плутарху Буцефал был ровесником Александра, тогда его смерть произошла в весьма преклонном для лошадей возрасте.
1) 18 ст. динамічне зростання Росії відбувалося великою мірою за рахунок прирощування тер., зокрема постійно відвойовуваних у Туреччини. На поч. 19 ст. здобуттю спадщини осман. султанів перешкодили війни, які Росія змушена була вести з Францією Наполеона I Бонапарта. Проте з цих війн вона вийшла наймогутнішою на суходолі д-вою, після чого розпочала нову серію війн з Осман. імперією.
2) Союз Великої Британії з Францією імп. Наполеона III став можливим на тлі т. зв. сх. питання про поділ Осман. імперії: у випадку, якби Росія поглинула більшу частину цієї імперії, то перетворилася б на ще потужнішу д-ву, здатну загальмувати поступальний розвиток євроатлантичної цивілізації.
Через загрозу розширення воюючої коаліції рос. війська змушені були залишатися в місцях їхньої попередньої дислокації вздовж зх. кордону – у Фінляндії, Прибалтиці, Польщі та Україні.
3) Через загрозу розширення воюючої коаліції рос. війська змушені були залишатися в місцях їхньої попередньої дислокації вздовж зх. кордону – у Фінляндії, Прибалтиці, Польщі та Україні.
4) П.Нахімов знищив у Синопській бухті
5) Через загрозу розширення воюючої коаліції рос. війська змушені були залишатися в місцях їхньої попередньої дислокації вздовж зх. кордону – у Фінляндії, Прибалтиці, Польщі та Україні. Англо-франц. командування вирішило дати осн. бій у Криму. За відсутності залізниць росіяни не могли своєчасно доправити туди належну кількість військ, щоб створити кількісну перевагу сил. Враховуючи досвід колоніальних війн 2-ї чв. 19 ст. в Африці та Азії, союзники планували задовольнитися однією масштабною сухопутною операцією на п-ові, яка мала перебувати під захистом їхнього флоту. Застарілі парусні кораблі рос. флоту не становили для них будь-якої загрози.
история про Буцефала
История гласит, что Александр Македонский в возрасте 10 лет стал единственным человеком, которому покорился своенравный 11-летний конь. Этого коня предложил македонскому царю Филиппу II торговец из Фессалии Филоник за 13 талантов, что было огромной суммой в те времена. Поскольку никто не мог обуздать строптивое животное, царь отказался было от покупки, но Александр пообещал заплатить за жеребца, если не сможет укротить того.
Александр взял Буцефала в поход в Азию, но берёг любимца, в бою использовал других коней. В битве на реке Граник под ним убили одного из них. Арриан, Курций и Плутарх рассказывают историю, приключившуюся с Буцефалом где-то в прикаспийских местах в Персии. Тамошние варвары, уксии, похитили коня. Тогда Александр повелел, чтобы ему немедленно вернули Буцефала, а иначе он истребит весь народ. Любимого коня царя вернули в целости и сохранности, и Александр на радостях даже заплатил выкуп похитителям. Некоторые авторы передают, что Буцефал погиб в битве с индийским царем Пором в 326 до н. э.Плутарх передает компромиссный вариант, что Буцефал умер после сражения с Пором от ран. По Арриану и Плутарху Буцефал был ровесником Александра, тогда его смерть произошла в весьма преклонном для лошадей возрасте.
1) 18 ст. динамічне зростання Росії відбувалося великою мірою за рахунок прирощування тер., зокрема постійно відвойовуваних у Туреччини. На поч. 19 ст. здобуттю спадщини осман. султанів перешкодили війни, які Росія змушена була вести з Францією Наполеона I Бонапарта. Проте з цих війн вона вийшла наймогутнішою на суходолі д-вою, після чого розпочала нову серію війн з Осман. імперією.
2) Союз Великої Британії з Францією імп. Наполеона III став можливим на тлі т. зв. сх. питання про поділ Осман. імперії: у випадку, якби Росія поглинула більшу частину цієї імперії, то перетворилася б на ще потужнішу д-ву, здатну загальмувати поступальний розвиток євроатлантичної цивілізації.
Через загрозу розширення воюючої коаліції рос. війська змушені були залишатися в місцях їхньої попередньої дислокації вздовж зх. кордону – у Фінляндії, Прибалтиці, Польщі та Україні.
3) Через загрозу розширення воюючої коаліції рос. війська змушені були залишатися в місцях їхньої попередньої дислокації вздовж зх. кордону – у Фінляндії, Прибалтиці, Польщі та Україні.
4) П.Нахімов знищив у Синопській бухті
5) Через загрозу розширення воюючої коаліції рос. війська змушені були залишатися в місцях їхньої попередньої дислокації вздовж зх. кордону – у Фінляндії, Прибалтиці, Польщі та Україні. Англо-франц. командування вирішило дати осн. бій у Криму. За відсутності залізниць росіяни не могли своєчасно доправити туди належну кількість військ, щоб створити кількісну перевагу сил. Враховуючи досвід колоніальних війн 2-ї чв. 19 ст. в Африці та Азії, союзники планували задовольнитися однією масштабною сухопутною операцією на п-ові, яка мала перебувати під захистом їхнього флоту. Застарілі парусні кораблі рос. флоту не становили для них будь-якої загрози.