1.Москва занимала выгодное положение среди русских земель.При набегах кочевники жгли в основном земли южнее.По Москва - реке шла торговля, можно было плыть на Волгу а там в Каспий и в страны Востока. 2.Московские князья проводили разумную, по тем временам, политику по отношению к Орде.Они старались задобрить ханов подарками и тем самым избежать их набегов.В результате московские князья получали ярлык на великое княжение и право сбора и доставки в Орду дани с русских земель.Получив это право,московские князья обьедняли,русские земли.Сперва обьединяли сборы дани,а позже и военно - политические мероприятия.Русь собиралась вокруг Москвы под одним началом.И Иван III уже разорвал ханскую грамоту с требованием дани.
Найважливішою галуззю господарювання колоній було сільське господарство. Грецькі міста-колонії були оточені сільськими поселеннями, що становили так звану хору ("земля, область"). Численні сільські поселення відкрито на берегах Дніпровсько-Бузького лиману (поблизу Ольвії), на правому березі Дністровського лиману (в околицях Тіри) та в інших місцях. У Херсонесі клери (земельні ділянки), обнесені кам'яними огорожами, мали в центрі садибу. На початку IV ст. до н.е. громадянами Херсонесу було освоєно 80-90 клерів загальною площею 360 гектарів. До початку III ст. до н.е. було освоєно вже 12 тисяч гектарів землі, кількість клер зросла до 450-470, зросла також їхня середня площа.
2.Московские князья проводили разумную, по тем временам, политику по отношению к Орде.Они старались задобрить ханов подарками и тем самым избежать их набегов.В результате московские князья получали ярлык на великое княжение и право сбора и доставки в Орду дани с русских земель.Получив это право,московские князья обьедняли,русские земли.Сперва обьединяли сборы дани,а позже и военно - политические мероприятия.Русь собиралась вокруг Москвы под одним началом.И Иван III уже разорвал ханскую грамоту с требованием дани.
Найважливішою галуззю господарювання колоній було сільське господарство. Грецькі міста-колонії були оточені сільськими поселеннями, що становили так звану хору ("земля, область"). Численні сільські поселення відкрито на берегах Дніпровсько-Бузького лиману (поблизу Ольвії), на правому березі Дністровського лиману (в околицях Тіри) та в інших місцях. У Херсонесі клери (земельні ділянки), обнесені кам'яними огорожами, мали в центрі садибу. На початку IV ст. до н.е. громадянами Херсонесу було освоєно 80-90 клерів загальною площею 360 гектарів. До початку III ст. до н.е. було освоєно вже 12 тисяч гектарів землі, кількість клер зросла до 450-470, зросла також їхня середня площа.
Объяснение: