Известен Бухар прежде всего как жырау, воспевавший хана Абылая. Но он был одним из редких людей в окружении, кто мог критиковать поступки правителя. Это свидетельствовало о высоком престиже его как общественно-политического деятеля. Мавзолей Бухар жырау: YouTube/LiFe 09 Ненадолго пережил мудрец правителя. Прощанию с ним он посвятил одну из своих песен. Умер акын и ученый в 1781 году, прожив 113 лет. Захоронение Бухар жырау обнаружено в Баян-Ауле, в 1993 году возведен мавзолей на этом месте. Бухар жырау: творчество Бухар жырау народ назвал «комекей аулие» (‘священное горло’). Свои произведения он писал на арабском языке. Нашим современникам известны более тысячи его поэтических строк, но записи творений жырау продолжают находить в зарубежных архивах (русских, китайских, узбекских). ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ Казыбек би: политик и дипломат В его творчестве отразились как актуальные проблемы того времени, так и философское осмысление жизни человека.
Польське королівство здавна намагалося підпорядкувати собі Велике Князівство Литовське. Проте реальні передумови для об'єднання двох держав сформувалися лише в середині XVI ст. У цей час наростаюча криза литовської держави сягнула критичної межі, коли вона опинилась перед загрозою воєнної катастрофи внаслідок поразки в Ливонській війні (1558–1583 pp.) від Московської держави. Передумови Люблінської унії:
• Глибока криза Великого Князівства Литовського, зумовлена поразками в московсько-литовських війнах XVI ст., особливо в Ливонський. Це штовхало правлячі кола Литви на пошук реального союзника.
• Польща прагнула скористатися послабленням Литви для реалізації давніх планів експансії на Схід, до якої штовхала шляхта, що сподівалася здобути нові землі та маєтки.
• Українська сторона сподівалась, що об'єднана держава зможе налагодити ефективну оборону проти татарських нападів, а також припиняться наїзди польської шляхти на маєтки української в прикордонних областях.
• Литовські магнати, прихильники незалежності, втрачають свій вплив. Дрібна і середня шляхта сподівається, що в результаті унії вона отримає нові привілеї, якими користується польська шляхта.
• Польські магнати і шляхта, що були втягнуті в товарно-грошові відносини, сподівалися здобути нові землі та залежних селян, які б давали ще більше товарного хліба, що експортувався на захід.
• Українські князі підтримували унію за умови збереження православ'я і місцевих звичаїв. Українська православна шляхта сподівалася на нові привілеї, якими користувалася польська
Известен Бухар прежде всего как жырау, воспевавший хана Абылая. Но он был одним из редких людей в окружении, кто мог критиковать поступки правителя. Это свидетельствовало о высоком престиже его как общественно-политического деятеля. Мавзолей Бухар жырау: YouTube/LiFe 09 Ненадолго пережил мудрец правителя. Прощанию с ним он посвятил одну из своих песен. Умер акын и ученый в 1781 году, прожив 113 лет. Захоронение Бухар жырау обнаружено в Баян-Ауле, в 1993 году возведен мавзолей на этом месте. Бухар жырау: творчество Бухар жырау народ назвал «комекей аулие» (‘священное горло’). Свои произведения он писал на арабском языке. Нашим современникам известны более тысячи его поэтических строк, но записи творений жырау продолжают находить в зарубежных архивах (русских, китайских, узбекских). ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ Казыбек би: политик и дипломат В его творчестве отразились как актуальные проблемы того времени, так и философское осмысление жизни человека.
Польське королівство здавна намагалося підпорядкувати собі Велике Князівство Литовське. Проте реальні передумови для об'єднання двох держав сформувалися лише в середині XVI ст. У цей час наростаюча криза литовської держави сягнула критичної межі, коли вона опинилась перед загрозою воєнної катастрофи внаслідок поразки в Ливонській війні (1558–1583 pp.) від Московської держави. Передумови Люблінської унії:
• Глибока криза Великого Князівства Литовського, зумовлена поразками в московсько-литовських війнах XVI ст., особливо в Ливонський. Це штовхало правлячі кола Литви на пошук реального союзника.
• Польща прагнула скористатися послабленням Литви для реалізації давніх планів експансії на Схід, до якої штовхала шляхта, що сподівалася здобути нові землі та маєтки.
• Українська сторона сподівалась, що об'єднана держава зможе налагодити ефективну оборону проти татарських нападів, а також припиняться наїзди польської шляхти на маєтки української в прикордонних областях.
• Литовські магнати, прихильники незалежності, втрачають свій вплив. Дрібна і середня шляхта сподівається, що в результаті унії вона отримає нові привілеї, якими користується польська шляхта.
• Польські магнати і шляхта, що були втягнуті в товарно-грошові відносини, сподівалися здобути нові землі та залежних селян, які б давали ще більше товарного хліба, що експортувався на захід.
• Українські князі підтримували унію за умови збереження православ'я і місцевих звичаїв. Українська православна шляхта сподівалася на нові привілеї, якими користувалася польська