Издевательства рабовладельцев над рабами были многообразны и отвратительны. Не проходило дня, чтобы кого-нибудь из рабов не били плетьми или прутьями. Рабовладельцы постоянно повторяли: «Раб не человек», «Господин имеет над рабом право жизни и смерти». О чем свидетельствуют эти факты? Чем можно объяснить такое жестокое к ним отношение? Что было общего в отношении к рабам во всех странах древнего мира? II. Представьте себе, что вернулся римский крестьянин в Италию. Отсутствовал он во время походов долго. Хозяйство его в полном разорении. Продал он свой участок соседу-рабовладельцу и ушел в город. Но и там работу найти трудно. Почему разорялись крестьяне в Италии? Сравните причины разорения крестьян в Риме и в Греции. Что было общего? Почему разорившимся крестьянам трудно было найти работу в городе? 3. Запишите ответ в тетради

Дивлячись про який період часу йдеться.рим. культурний рівень серцевини держави, що розташовувалася на території нинішньої італії, був нижче рівня культури деяких підкорених народів. багато римляни запозичили в етрусків, але найбільше - у греків. з їх культурою римляни познайомилися дуже рано в грецьких поселеннях південної італії. навіть багато свої вірування і міфи римляни запозичували у греків. рання грецька колонізація апеннін вплинула на розвиток архітектури античної італії.римляни навчилися будувати з каменю арки, прості склепіння і куполи для перекриття будівель, вони також почали використовувати для скріплення каменів вапняний розчин. римляни перейняли грецькі колони.збагачення за рахунок колоній викликало тягу аристократії до розкоші та обігу до елліністичної культури. у римі вивчається грецька мова, філософія, багаті домівки повняться творами грецького мистецтва. планування багатою садиби включає в себе і римсько - етруська атріум, і грецький перистиль.інтенсивна забудова риму призвела до освоєння незручних горбистих територій. перед будівництвом рельєф оброблявся терасами; терасові будинки і храми набувають регулярні осьові композиції на відміну від грецьких принципів вільної розстановки будівель на рельєфі.

До сих по С одной стороны он созидатель, с другой — разрушитель. Однако никто не может оспорить факт, что прорубив окно в Европу, он дал России выход на Балтику, за что безуспешно сражались русские войска при Иване Грозном и Алексее Михайловиче. Встреча России с Западом произошла под гром пушек и стук топора. Многие оценивали ее неоднозначно – в особенности славянофильские авторы, справедливо указывая на те отрицательные последствия, которые эта встреча принесла, – порчу нравов, распространение пагубных привычек, вестернизация высшего сословия и отчасти народной жизни, подчинение Церкви государству по западным образцам.

«Виною Пётр», — провозглашали славянофилы, говоря о таких действительных или мнимых бедах русской жизни, как крепостничество, засилие бюрократии, неправый суд… Им вторили — уже слева — народники. О том, что именно с Петра начинается «романо-германское иго», писали евразийцы.