ответ: Мова є однією з найхарактерніших ознак суспільства. Адже кожен народ в період свого розвитку створює власну мову, якою згодом послуговується вся нація. Мова має чимало функції. Проте основна її функція - комунікативна, тобто мова у суспільстві виступає засобом спілкування. Також вона виконує фунцію називання, пізнання навколишнього світу, творення думок тощо.
Українська мова є дуже давньою. Літературна мова - це та мова, що пройшла обробку майстрами слова і вважається загальнонародною. Саме літературна мова і в усній, і в писемній формах обслуговує різноманітні сфери суспільства. Вона має власні норми та різні стилі. У розвитку літературної мови велику роль зіграли видатні митці писемності України. Це і І. Котляревський, який є її зачинателем, і Т. Шевченко, що став її основоположником, і багато інших майстрів слова. Отже, мова - це історія народу, одна з ознак нації.
Социал-реформистский, сочетал усиление регулирующей роли государства и социализацию экономики. Под контроль государства ставилась внешняя торговля, вывоз капитала. Государство финансировало капитальное строительство, сельское хозяйство, улучшало пенсионное обеспечение, охрану материнства и детства, финансирование и развертывание жилищного строительства. Этот путь выбрали страны, где буржуазия не располагала широкими возможностями социально-экономического маневрирования, и где были сильны левые партии.
Тоталитарный (германский) был характерен для Италии, Испании, Японии и наиболее ярко проявился в Германии 30-х годов. Он основывался на максимальном устранении рыночных отношений и сверхцентрализации. Ставилась задача не столько выхода из кризиса, сколько вооруженного передела мира, а точнее сверхзадача передела мира определяла пути и методы выхода их кризиса. Основными чертами антикризисной политики стали - тотальная милитаризация экономики, народного хозяйства; постоянное увеличение государственного сектора в экономике; огосударствление сырьевых отраслей, топливно-энергетической базы, транспорта и т. д. Проводилось принудительное картелирование, увеличивалась доля государственного заказа. Подобный путь выхода из кризиса давал скорый положительный результат. Так, в Германии уже через год исчезла безработица. Однако, после кризиса 1929-1933 гг. большинство стран, за исключением Германии и Японии, находились в состоянии продолжительной депрессии.
ТО или не?
ответ: Мова є однією з найхарактерніших ознак суспільства. Адже кожен народ в період свого розвитку створює власну мову, якою згодом послуговується вся нація. Мова має чимало функції. Проте основна її функція - комунікативна, тобто мова у суспільстві виступає засобом спілкування. Також вона виконує фунцію називання, пізнання навколишнього світу, творення думок тощо.
Українська мова є дуже давньою. Літературна мова - це та мова, що пройшла обробку майстрами слова і вважається загальнонародною. Саме літературна мова і в усній, і в писемній формах обслуговує різноманітні сфери суспільства. Вона має власні норми та різні стилі. У розвитку літературної мови велику роль зіграли видатні митці писемності України. Це і І. Котляревський, який є її зачинателем, і Т. Шевченко, що став її основоположником, і багато інших майстрів слова. Отже, мова - це історія народу, одна з ознак нації.
Социал-реформистский, сочетал усиление регулирующей роли государства и социализацию экономики. Под контроль государства ставилась внешняя торговля, вывоз капитала. Государство финансировало капитальное строительство, сельское хозяйство, улучшало пенсионное обеспечение, охрану материнства и детства, финансирование и развертывание жилищного строительства. Этот путь выбрали страны, где буржуазия не располагала широкими возможностями социально-экономического маневрирования, и где были сильны левые партии.
Тоталитарный (германский) был характерен для Италии, Испании, Японии и наиболее ярко проявился в Германии 30-х годов. Он основывался на максимальном устранении рыночных отношений и сверхцентрализации. Ставилась задача не столько выхода из кризиса, сколько вооруженного передела мира, а точнее сверхзадача передела мира определяла пути и методы выхода их кризиса. Основными чертами антикризисной политики стали - тотальная милитаризация экономики, народного хозяйства; постоянное увеличение государственного сектора в экономике; огосударствление сырьевых отраслей, топливно-энергетической базы, транспорта и т. д. Проводилось принудительное картелирование, увеличивалась доля государственного заказа. Подобный путь выхода из кризиса давал скорый положительный результат. Так, в Германии уже через год исчезла безработица. Однако, после кризиса 1929-1933 гг. большинство стран, за исключением Германии и Японии, находились в состоянии продолжительной депрессии.
Объяснение: