Племена Майя населяли территорию Центральной Америки. Храмы Майя были фактически идентичны с храмами – пирамидами ольмеков. До сих пор в джунглях Южной Америки сохранилось несколько таких пирамид. Племена Майя устраивали различные состязания, проигравших участников которых, приносили в жертву богам. Цивилизация Майя не знали о существовании железа, поэтому орудия труда, украшения, предметы быта они изготавливали из камня и дерева. Это не помешало Майя сооружать превосходные статуи и быть великолепными резчиками по камню. На камнях они высекали иероглифы, которыми была представлена их письменность. Иероглифы Майя современные ученные смогли расшифровать, и были поражены, насколько глубоко древние индийские племена обладали знаниями математики и астрологии. Ведь именно на каменных глыбах Майя вели свой солнечный календарь, а также делали математические расчеты, позволяющие им точно отслеживать движения Луны, звезд и Солнца.
Цивилизация ацтеков.Древние племена ацтеков были настоящими воинами. Мальчиков ацтеков воспитывали в условиях подобных древним спартанцам. Ацтеки отличались необычайной жестокостью: они снимали скальп из своих пленных и носили его как трофей.
Цивилизация инков.Центр цивилизации древних инков – это современная территория Перу. Инки сооружали великолепные города, которые располагались в подножье Анд. В своей столице инки соорудили храм богу солнца, который был покрыт золотом. У древних инков была своя система письменности: они завязывали узелки на веревке. Определенное количество узелков отвечало за то или иное название предмета. Несмотря на то, что индейские племена жили в изоляции от других цивилизаций, мы можем найти много общего между ними.Несмотря на то, что земли, на которых проживали ацтеки, были очень плодородными, они добывали себе еду путем захвата и грабежа соседних племен. Позже, Ацтеки смогли объединиться в одно государство, правитель которого обожествлялся и считался посланником бога солнца.
У середні віки життя людини як і за античної доби продовжувало залишатися залежним від природно-кліматичних умов. Саме вони визначали іб життя, заняття і навіть характер людини.
У ранньому середньовіччі (V-Х ст.), коли клімат порівняно з античними часами став більш вологим і теплим, більша частина Європи була вкрита лісами. Навіть в Італії та Іспанії, де за античних часів було розорено багато земель, лісів було більше ніж полів. Серед цього лісового моря були розкидані невеликі поселення, до яких прилягали клаптики землі, що оброблялися для вирощування городини, бобових та зернових культур.
У період раннього середньовіччя були в основному втрачені традиції землеробства античних часів, тому господарства селянина як правило орієнтувалося на освоєння лісових ресурсів. Ліс у ті часи був основним джерелом життя і доходів. Туди виганялися пастися череди худоби. Там, особливо в дубових лісах, восени набирали жиру свині, відгодовуючись на жолудях. Завдяки цьому селянин отримував на зиму гарантований запас м`ясної їжі. У лісі заготовлювалися дрова для опалення і виготовлялося деревне вугілля, важливий компонент для виробництва залізних знарядь праці і зброї. Ліс давав і будівельні матеріали, бо камінь у ті часи для будівництва був рідкістю. Крім того ліс був місцем для збирання всіляких плодів і ягід, які вносили розмаїття у убогу їжу людини середньовіччя. Особливо важливим для тих часів був мед диких бджіл, враховуючи ту обставину, що цукру тривалий час не знали. У лісі збиралися всілякі смолисті речовини для виготовлення факелів і світильників. Також заготовлювалися кора дуба, без якої не можливо було б вичиняти шкури тварин. Попіл спалених кущів підліску використовували для відбілювання або фарбування тканин. Крім того у лісі і на галявинах збирали лікарські рослини – єдині лікарські засоби тих часів.
Важливим був ліс для полювання. Всі варвари були вправними мисливцями. Щоб полювання у лісі було більш вдалим вони приручили для цього, крім собак, соколів, тхір і навіть оленів, які виманювали своїх диких родичів. Загалом ліс давав можливість простій людині, навіть у голодні роки, вижити. А голодні роки за тих часів траплялися досить часто.
Ліс був важливим компонентом і для заможних верств суспільства. Більша частина володінь великих землевласників складали саме лісові масиви. За підрахунками істориків ліс приносив їм третину доходу. Крім того тут вони віддавалися втіхам полювання.
До сих пор в джунглях Южной Америки сохранилось несколько таких пирамид. Племена Майя устраивали различные состязания, проигравших участников которых, приносили в жертву богам.
Цивилизация Майя не знали о существовании железа, поэтому орудия труда, украшения, предметы быта они изготавливали из камня и дерева.
Это не помешало Майя сооружать превосходные статуи и быть великолепными резчиками по камню. На камнях они высекали иероглифы, которыми была представлена их письменность.
Иероглифы Майя современные ученные смогли расшифровать, и были поражены, насколько глубоко древние индийские племена обладали знаниями математики и астрологии.
Ведь именно на каменных глыбах Майя вели свой солнечный календарь, а также делали математические расчеты, позволяющие им точно отслеживать движения Луны, звезд и Солнца.
Цивилизация ацтеков.Древние племена ацтеков были настоящими воинами. Мальчиков ацтеков воспитывали в условиях подобных древним спартанцам.
Ацтеки отличались необычайной жестокостью: они снимали скальп из своих пленных и носили его как трофей.
Цивилизация инков.Центр цивилизации древних инков – это современная территория Перу. Инки сооружали великолепные города, которые располагались в подножье Анд.
В своей столице инки соорудили храм богу солнца, который был покрыт золотом.
У древних инков была своя система письменности: они завязывали узелки на веревке. Определенное количество узелков отвечало за то или иное название предмета.
Несмотря на то, что индейские племена жили в изоляции от других цивилизаций, мы можем найти много общего между ними.Несмотря на то, что земли, на которых проживали ацтеки, были очень плодородными, они добывали себе еду путем захвата и грабежа соседних племен.
Позже, Ацтеки смогли объединиться в одно государство, правитель которого обожествлялся и считался посланником бога солнца.
У ранньому середньовіччі (V-Х ст.), коли клімат порівняно з античними часами став більш вологим і теплим, більша частина Європи була вкрита лісами. Навіть в Італії та Іспанії, де за античних часів було розорено багато земель, лісів було більше ніж полів. Серед цього лісового моря були розкидані невеликі поселення, до яких прилягали клаптики землі, що оброблялися для вирощування городини, бобових та зернових культур.
У період раннього середньовіччя були в основному втрачені традиції землеробства античних часів, тому господарства селянина як правило орієнтувалося на освоєння лісових ресурсів. Ліс у ті часи був основним джерелом життя і доходів. Туди виганялися пастися череди худоби. Там, особливо в дубових лісах, восени набирали жиру свині, відгодовуючись на жолудях. Завдяки цьому селянин отримував на зиму гарантований запас м`ясної їжі. У лісі заготовлювалися дрова для опалення і виготовлялося деревне вугілля, важливий компонент для виробництва залізних знарядь праці і зброї. Ліс давав і будівельні матеріали, бо камінь у ті часи для будівництва був рідкістю. Крім того ліс був місцем для збирання всіляких плодів і ягід, які вносили розмаїття у убогу їжу людини середньовіччя. Особливо важливим для тих часів був мед диких бджіл, враховуючи ту обставину, що цукру тривалий час не знали. У лісі збиралися всілякі смолисті речовини для виготовлення факелів і світильників. Також заготовлювалися кора дуба, без якої не можливо було б вичиняти шкури тварин. Попіл спалених кущів підліску використовували для відбілювання або фарбування тканин. Крім того у лісі і на галявинах збирали лікарські рослини – єдині лікарські засоби тих часів.
Важливим був ліс для полювання. Всі варвари були вправними мисливцями. Щоб полювання у лісі було більш вдалим вони приручили для цього, крім собак, соколів, тхір і навіть оленів, які виманювали своїх диких родичів. Загалом ліс давав можливість простій людині, навіть у голодні роки, вижити. А голодні роки за тих часів траплялися досить часто.
Ліс був важливим компонентом і для заможних верств суспільства. Більша частина володінь великих землевласників складали саме лісові масиви. За підрахунками істориків ліс приносив їм третину доходу. Крім того тут вони віддавалися втіхам полювання.