Как повлияло развитие транспортной сети на следующие сферы? 1. Торговля 2. Поселение 3. Путешествия 4. Военное дело 5. Миграция Тема "Новое лицо индустриального общества"
Промышленность Казахстана — отрасль казахстанской экономики. Доля промышленности в ВВП Казахстана — 34,1 % (2017 год)[1]. Доля занятого населения в промышленности — 20,4 % (2017 год)[1].
В настоящее время в структуре экономики Казахстана промышленность занимает почти третью часть. Горнодобывающий сектор обеспечивает более 2,9 % занятости и 18 % валовой добавленной стоимости в экономике. Инвестиции в основной капитал в добывающей промышленности сегодня составляют более 30 % от общего объёма, а в обрабатывающей промышленности всего 12 %. Казахстан, лидирующий экспортер продукции добывающих отраслей (в первую очередь за счет нефти), по показателю среднедушевого экспорта опережает все страны СНГ. Однако среднедушевой экспорт продукции обрабатывающей промышленности в Республике Казахстан вдвое ниже, чем в России.
В процессе индустриализации акцент в промышленности постепенно смещается в сторону обрабатывающей промышленности, хотя уровень её развития остается относительно невысоким. Обрабатывающая промышленность формирует менее 7 % занятости и 11 % валовой добавленной стоимости экономики страны. Для сравнения уровень производительности в обрабатывающей промышленности Казахстана в 2 раза ниже, чем в среднем по странам-членам Организации экономического сотрудничества и развития (ОЭСР), по доле занятых в обрабатывающей промышленности Казахстан уступает всем странам ОЭСР[2]
Грошова реформа в СРСР 1947 року була проведена між 16 грудня і 29 грудня 1947 року. Вона не тільки коригувала наслідки війни в грошовому обігу СРСР, але й послідовно реалізовувала основні принципи радянської грошово-кредитної політики, на яких раніше будувалися так звані «фінансові маневри» 1930 років, позики й інші специфічні заходи з вилучення у населення зайвої грошової маси, і особливо, валюти.[1] Прийнято вважати, що це була друга за рахунком грошова реформа в СРСР.[2] Як показує історичний досвід, статус «грошової реформи» (офіційне іменування цих заходів) може «присвоюватися» трьома шляхами: офіційно; засобами масової інформації (як це було в 1990-ті роки) або науковим співтовариством (як, наприклад, з реформою О. Глинської). Перетворення 1947 року спочатку були офіційно представлені як «реформа» (при відомому неприйнятті більшовиками цього поняття) вищим політичним керівництвом СРСР в документі, що ініціював (регламентував) реформу. Водночас події грудня 1947 року не перетворювали, не змінювали й не перебудовували радянську грошову систему, тобто не були реформами в суворо лінгвістичному й економічному сенсах, у порівнянні, наприклад, з перетвореннями 1922—1924 років.
Промышленность Казахстана — отрасль казахстанской экономики. Доля промышленности в ВВП Казахстана — 34,1 % (2017 год)[1]. Доля занятого населения в промышленности — 20,4 % (2017 год)[1].
В настоящее время в структуре экономики Казахстана промышленность занимает почти третью часть. Горнодобывающий сектор обеспечивает более 2,9 % занятости и 18 % валовой добавленной стоимости в экономике. Инвестиции в основной капитал в добывающей промышленности сегодня составляют более 30 % от общего объёма, а в обрабатывающей промышленности всего 12 %. Казахстан, лидирующий экспортер продукции добывающих отраслей (в первую очередь за счет нефти), по показателю среднедушевого экспорта опережает все страны СНГ. Однако среднедушевой экспорт продукции обрабатывающей промышленности в Республике Казахстан вдвое ниже, чем в России.
В процессе индустриализации акцент в промышленности постепенно смещается в сторону обрабатывающей промышленности, хотя уровень её развития остается относительно невысоким. Обрабатывающая промышленность формирует менее 7 % занятости и 11 % валовой добавленной стоимости экономики страны. Для сравнения уровень производительности в обрабатывающей промышленности Казахстана в 2 раза ниже, чем в среднем по странам-членам Организации экономического сотрудничества и развития (ОЭСР), по доле занятых в обрабатывающей промышленности Казахстан уступает всем странам ОЭСР[2]
Грошова реформа в СРСР 1947 року була проведена між 16 грудня і 29 грудня 1947 року. Вона не тільки коригувала наслідки війни в грошовому обігу СРСР, але й послідовно реалізовувала основні принципи радянської грошово-кредитної політики, на яких раніше будувалися так звані «фінансові маневри» 1930 років, позики й інші специфічні заходи з вилучення у населення зайвої грошової маси, і особливо, валюти.[1] Прийнято вважати, що це була друга за рахунком грошова реформа в СРСР.[2] Як показує історичний досвід, статус «грошової реформи» (офіційне іменування цих заходів) може «присвоюватися» трьома шляхами: офіційно; засобами масової інформації (як це було в 1990-ті роки) або науковим співтовариством (як, наприклад, з реформою О. Глинської). Перетворення 1947 року спочатку були офіційно представлені як «реформа» (при відомому неприйнятті більшовиками цього поняття) вищим політичним керівництвом СРСР в документі, що ініціював (регламентував) реформу. Водночас події грудня 1947 року не перетворювали, не змінювали й не перебудовували радянську грошову систему, тобто не були реформами в суворо лінгвістичному й економічному сенсах, у порівнянні, наприклад, з перетвореннями 1922—1924 років.
Объяснение: