Сприйняття минулого з часом мимоволі змінюється. З одного боку, ми стаємо менш залежними від тих, хто "робив історію", ставав її героями чи антигероями, все менше маємо до них "сентиментів". Значно важливішими для нас стають джерела, яких історики відкривають дедалі більше, або аналізують у ширшому контексті.
З другого боку, час невпинно поглиблює прірву між нами та історичною минувшиною. Ця неуникнена дистанція провокує до того, що історики називають модернізацією.
Модернізація в історії становить чи не найбільший бар'єр для розуміння минулого. Це коли на речі та явища далекої минувшини ми дивимося очима людини з сучасним життєвим та освітнім досвідом - немотивовано переносимо цілком сучасні мисленневі практики та стереотипи на інші епохи.
Король Франції Карл IX віддав наказ знищити у Парижі протестантських лідерів, що 24 серпня 1572 року вилилось у масову різню гугенотів, відому як Варфоломіївська ніч. Наступного дня Карл розпорядився припинити вбивства, але ситуація вийшла з-під контролю і знищення протестантів тривало до жовтня, охопивши провінції Руан, Ліон, Бордо і Орлеан. За оцінками істориків, у Парижі було вбито близько 3 тисяч гугенотів і до 70 тисяч — по всій країні. Ця трагедія вважається однією з найбільших в історії релігійних війн
Сприйняття минулого з часом мимоволі змінюється. З одного боку, ми стаємо менш залежними від тих, хто "робив історію", ставав її героями чи антигероями, все менше маємо до них "сентиментів". Значно важливішими для нас стають джерела, яких історики відкривають дедалі більше, або аналізують у ширшому контексті.
З другого боку, час невпинно поглиблює прірву між нами та історичною минувшиною. Ця неуникнена дистанція провокує до того, що історики називають модернізацією.
Модернізація в історії становить чи не найбільший бар'єр для розуміння минулого. Це коли на речі та явища далекої минувшини ми дивимося очима людини з сучасним життєвим та освітнім досвідом - немотивовано переносимо цілком сучасні мисленневі практики та стереотипи на інші епохи.
Король Франції Карл IX віддав наказ знищити у Парижі протестантських лідерів, що 24 серпня 1572 року вилилось у масову різню гугенотів, відому як Варфоломіївська ніч. Наступного дня Карл розпорядився припинити вбивства, але ситуація вийшла з-під контролю і знищення протестантів тривало до жовтня, охопивши провінції Руан, Ліон, Бордо і Орлеан. За оцінками істориків, у Парижі було вбито близько 3 тисяч гугенотів і до 70 тисяч — по всій країні. Ця трагедія вважається однією з найбільших в історії релігійних війн
Объяснение: