Ісла́м (араб. الإسلام, буквально означає смирення, сумирність, упокорення Єдиному Богу і Його волі) — одна з найпоширеніших світових релігій, що сформувалася у 7-му столітті в Аравії. Засновником вважається пророк Магомет (570—632 рр.).
Іслам характеризують як монотеїстичну релігію, що має авраамічне коріння. Прихильників ісламу називають мусульманами. Наразі, загальна кількість вірян цієї релігії в світі коливається в межах від 1,1–1,8 мільярдів, що робить іслам другою за чисельністю релігією після християнства.[1] Мусульмани складають переважну більшість населення багатьох країн Азії й Африки. Характерною ознакою ісламу є його роль як соціального і культурного регулятора. У мусульманській громаді всі сторони життя людини і суспільства регламентовані релігією
Сучасне суспільство розвивається досить динамічно. На зміну одним цінностям приходять інші. Але постійним залишається бажання людей досягнути бажаного, реалізувати себе, відчути власну значимість у суспільстві. Зрештою, досягнути успіху у тій чи тій галузі.
Ми досить часто послуговуємося термінами «лідер» і «лідерство», та й у повсякденному житті міркуємо про тих, хто йде попереду, веде за собою інших і знаменується лідером. Цим словом пронизаний лексикон майже кожного з нас. Наприклад, досить часто можна почути від своїх рідних, друзів, знайомих: «Я за характером лідер», «У школі я була лідером», «Моя дитина – лідер», «Я виховую свою дитину як майбутнього лідера», «Я лідер і тягну на собі всю роботу». Але інколи, здавалося б, за таким звичним і зрозумілим словом ховається широкі палітра та спектр значень і символів. Ось чому ми і вирішили провести опитування та дослідити як сприймають лідерство та як постає образ лідера у свідомості жителів Волинської області. Крім того, наближається до завершення рік, тому ми також поцікавилися у своїх респондентів кого можна вважати «Лідер–2019».
Цьогоріч у листопаді – грудні було проведене експрес-опитування 100 студентів факультетів історії, політології та національної безпеки, психології та соціології, іноземної філології та юридичного факультету СНУ імені Лесі Українки. Крім того, викладачі та студенти факультету психології та соціології (спеціальність «Соціологія») опитали також людей молодого, середнього та старшого віку, що проживають у Волинській області. Тобто опитування реалізовано у декількох зрізах для виявлення адекватної картини сприйняття феномена лідерства та вивчення того, кого можна вважати лідером.
Більшість респондентів зазначила, що лідером може бути будь-яка людина незалежно від соціально-демографічних особливостей. Водночас така особистість повинна мати набір характерних якостей для побудови відносин із іншими. Окрім цього, лідер успішний у певній галузі. Процитуємо наших респондентів: «Лідер – це людина, яка знає та розуміє більше. Вона досягла чогось особливого для себе, того, що вона хотіла»; «Це та людина, за якою потрібно йти, …толерантна, поважає цінності та принципи інших»; «Лідер хоче чогось кращого для себе й інших, комунікабельний, чесний, відкритий для інших, із ціллю у житті»; «Ця людина має бути розумною, вміти знаходити підхід до всіх, слухати та прислухатися до інших, адже люди покладають на нього певні надії»; «Той, хто веде, завжди йде попереду та перемагає».
Люди середнього та старшого віку, відповідаючи на запитання про те, хто такий лідер, здебільшого акцентували на понятті «відповідальність»: «Це не той, хто б’є себе в груди і розказує, який він патріот, а той, хто готовий приймати інколи непопулярні рішення і нести відповідальність за них»; «Хто бере відповідальність на себе та власну сім’ю»; «Хто покладається на свої сили та не чекає сторонньої до »; «Свого роду передовик»; «Людина, яка передовсім діє, а не лише говорить».
На запитання, хто ж є лідером в Україні, майже сі студенти вказали на чинного Президента України Володимира Зеленського. Аргументували свою позицію тим, що він сам досягнув того, що зараз має, перспективний політик, розуміє молодь: «В. Зеленський – лідер, тому що його обрали з надією, що Україна розквітне і стане країною мрії». Ймовірно, що такий студентський вибір навіяний останніми президентськими виборами.
Ісла́м (араб. الإسلام, буквально означає смирення, сумирність, упокорення Єдиному Богу і Його волі) — одна з найпоширеніших світових релігій, що сформувалася у 7-му столітті в Аравії. Засновником вважається пророк Магомет (570—632 рр.).
Іслам характеризують як монотеїстичну релігію, що має авраамічне коріння. Прихильників ісламу називають мусульманами. Наразі, загальна кількість вірян цієї релігії в світі коливається в межах від 1,1–1,8 мільярдів, що робить іслам другою за чисельністю релігією після християнства.[1] Мусульмани складають переважну більшість населення багатьох країн Азії й Африки. Характерною ознакою ісламу є його роль як соціального і культурного регулятора. У мусульманській громаді всі сторони життя людини і суспільства регламентовані релігією
Объяснение:
Сучасне суспільство розвивається досить динамічно. На зміну одним цінностям приходять інші. Але постійним залишається бажання людей досягнути бажаного, реалізувати себе, відчути власну значимість у суспільстві. Зрештою, досягнути успіху у тій чи тій галузі.
Ми досить часто послуговуємося термінами «лідер» і «лідерство», та й у повсякденному житті міркуємо про тих, хто йде попереду, веде за собою інших і знаменується лідером. Цим словом пронизаний лексикон майже кожного з нас. Наприклад, досить часто можна почути від своїх рідних, друзів, знайомих: «Я за характером лідер», «У школі я була лідером», «Моя дитина – лідер», «Я виховую свою дитину як майбутнього лідера», «Я лідер і тягну на собі всю роботу». Але інколи, здавалося б, за таким звичним і зрозумілим словом ховається широкі палітра та спектр значень і символів. Ось чому ми і вирішили провести опитування та дослідити як сприймають лідерство та як постає образ лідера у свідомості жителів Волинської області. Крім того, наближається до завершення рік, тому ми також поцікавилися у своїх респондентів кого можна вважати «Лідер–2019».
Цьогоріч у листопаді – грудні було проведене експрес-опитування 100 студентів факультетів історії, політології та національної безпеки, психології та соціології, іноземної філології та юридичного факультету СНУ імені Лесі Українки. Крім того, викладачі та студенти факультету психології та соціології (спеціальність «Соціологія») опитали також людей молодого, середнього та старшого віку, що проживають у Волинській області. Тобто опитування реалізовано у декількох зрізах для виявлення адекватної картини сприйняття феномена лідерства та вивчення того, кого можна вважати лідером.
Більшість респондентів зазначила, що лідером може бути будь-яка людина незалежно від соціально-демографічних особливостей. Водночас така особистість повинна мати набір характерних якостей для побудови відносин із іншими. Окрім цього, лідер успішний у певній галузі. Процитуємо наших респондентів: «Лідер – це людина, яка знає та розуміє більше. Вона досягла чогось особливого для себе, того, що вона хотіла»; «Це та людина, за якою потрібно йти, …толерантна, поважає цінності та принципи інших»; «Лідер хоче чогось кращого для себе й інших, комунікабельний, чесний, відкритий для інших, із ціллю у житті»; «Ця людина має бути розумною, вміти знаходити підхід до всіх, слухати та прислухатися до інших, адже люди покладають на нього певні надії»; «Той, хто веде, завжди йде попереду та перемагає».
Люди середнього та старшого віку, відповідаючи на запитання про те, хто такий лідер, здебільшого акцентували на понятті «відповідальність»: «Це не той, хто б’є себе в груди і розказує, який він патріот, а той, хто готовий приймати інколи непопулярні рішення і нести відповідальність за них»; «Хто бере відповідальність на себе та власну сім’ю»; «Хто покладається на свої сили та не чекає сторонньої до »; «Свого роду передовик»; «Людина, яка передовсім діє, а не лише говорить».
На запитання, хто ж є лідером в Україні, майже сі студенти вказали на чинного Президента України Володимира Зеленського. Аргументували свою позицію тим, що він сам досягнув того, що зараз має, перспективний політик, розуміє молодь: «В. Зеленський – лідер, тому що його обрали з надією, що Україна розквітне і стане країною мрії». Ймовірно, що такий студентський вибір навіяний останніми президентськими виборами.