1. в германии в xii веке правил король генрих v, которого несколько раз отлучали от церкви. этот император священной римской империи приложил много усилий для объединения германии и усмирения мятежных князей. нормандское завоевание (1066 во франции только начинала укрепляться королевская власть, а в результате завоевания вильгельмом , в этой державе сразу установилась крепкая власть короля. в xii веке в происходило усиление королевской власти и гражданская война среди наследников (после смерти генриха i). во франции в этом веке с успехом правил людовик vii, который присоединил к франции значительные области на юге. также, многие в это время европейские короли, рыцари были заняты в основном крестовыми . 2. права феодала: сбор налогов с населения его феода, суд над жителями, объявление войны другим феодалам и заключение мира с ними, обеспечение безопасности вверенного феода. 3. с одной точки зрения это возможно, т.к. это экологически чистые продукты питания, что играет огромную роль для здоровья человека. но с другой стороны, если полностью перейти на самообеспечение, то можно столкнуться с проблемой материалов, предметов быта и механизмов. все это нужно где-то брать. развитие цивилизации необходимо для большей комфортности жизни. обратный переход к натуральному хозяйству - только толкает назад, в традиционное общество. 4. распад государства стал следствием ослабления киева. появились новые торговые пути, которые шли в обход столицы. также на местах некоторые князья предпринимали самостоятельные набеги на кочевников и оставляли награбленные богатства себе, что позволяло им развиваться автономно от центра. ряд княжеств оказывается опустошённым в результате войн. этим пользуются половцы - кочевой народ из южных степей. они и разоряют пограничные земли, каждый раз заходя всё дальше. несколько князей предприняли попытку отбить набеги, но безуспешно.
Культуркампф» (йому. kulturkampf — боротьба за культуру), поширене в літературі найменування заходів уряду о. бісмарка в 70-х рр. 19 ст проти католицької церкви — головної опори католицької партії «центру», яка виражала сепаратистські, антипрусські тенденції (головним чином в західній і південно-західній німеччині). у ході «до.» були проведені закони про заборону священикам вести політичну агітацію (дек. 1871), про позбавлення духівництва права нагляду за школами (березень 1872), про передачу в руки держави справи підготовки і призначення на посаді духовних осіб (1873) і ін. у лютому 1875 були розбещені майже всі католицькі ордени і проведений закон про цивільний брак. уряд бісмарка використовував «до.» для посилення національного гніту в польських землях, що знаходилися під німецьким пануванням, і розпалювання релігійних пристрастей з метою відвернення робітників від класової боротьби. характеризуючи «до.», в. і. ленін писав: «такою боротьбою бісмарк лише укріпив войовничий клерикалізм католиків, лише пошкодив справі дійсної культури, бо висунув на перший план релігійні ділення замість ділень полі» (полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 17, с. 416—17). в кінці 70 — початку 80-х рр. бісмарк в цілях об'єднання всіх консервативних сил пішов на примирення з католицьким духівництвом: більшість законів, прийнятих в період «до.», було скасовано; збереглися лише закони про цивільний брак і про вигнання єзуїтів.
