Похідні групи ОУН — були створені ОУН («мельниківцями») та ОУНР («бандерівцями») з метою організації зі свідомих українців на українських землях органів місцевого самоуправління під час Другої Світової війни. Організацією Похідних Груп ОУНР та їх керівництвом займався штаб на чолі з В. Куком (псевдо: Коваль, Леміш). Діяльністю ОУН на Наддніпрянщині керував Олег Кандиба (Ольжич)
Загальну мету похідних груп обох організацій у стислій формі сформулював мельниківець О. Жданович («Штуль»): «Було ясно, що вибух німецько-совєтської війни вимагатиме від нас швидкої і рішучої дії, щоб в момент замішання, в момент, коли новий наїздник ще не буде закріплений, заняти й розбудувати позиції для дальшої боротьби».
Византия была правопреемницей великой римской империи, но ее могла постигнуть судьба западной римской империи, которая была захвачена варварскими племенами. Константинополю приходилось вести искусную дипломатию, чтобы одним народам раздавать деньги , одаривать их милостями, а других заставить ссориться и враждовать между собой, так византийские дипломаты добились того, чтобы присоединить варварские племена, жившие на границе империи. Это делалось путем распространения христианства и превращения этих варваров в неопасных и мирных.Дипломаты империи стремились увеличить значение и укрепить силу влияния империи в мире.Страна вела много войн, что приводило к потерям земель,и поэтому страна и нуждалась в искусстве дипломатии, чтобы регулировать сложные отношения с соседями.
Похідні групи ОУН — були створені ОУН («мельниківцями») та ОУНР («бандерівцями») з метою організації зі свідомих українців на українських землях органів місцевого самоуправління під час Другої Світової війни. Організацією Похідних Груп ОУНР та їх керівництвом займався штаб на чолі з В. Куком (псевдо: Коваль, Леміш). Діяльністю ОУН на Наддніпрянщині керував Олег Кандиба (Ольжич)
Загальну мету похідних груп обох організацій у стислій формі сформулював мельниківець О. Жданович («Штуль»): «Було ясно, що вибух німецько-совєтської війни вимагатиме від нас швидкої і рішучої дії, щоб в момент замішання, в момент, коли новий наїздник ще не буде закріплений, заняти й розбудувати позиції для дальшої боротьби».
Византия была правопреемницей великой римской империи, но ее могла постигнуть судьба западной римской империи, которая была захвачена варварскими племенами. Константинополю приходилось вести искусную дипломатию, чтобы одним народам раздавать деньги , одаривать их милостями, а других заставить ссориться и враждовать между собой, так византийские дипломаты добились того, чтобы присоединить варварские племена, жившие на границе империи. Это делалось путем распространения христианства и превращения этих варваров в неопасных и мирных.Дипломаты империи стремились увеличить значение и укрепить силу влияния империи в мире.Страна вела много войн, что приводило к потерям земель,и поэтому страна и нуждалась в искусстве дипломатии, чтобы регулировать сложные отношения с соседями.