Цусима (Цусимское сражение в ходе рус-япон. войны 1904-05)- сражение которое стало гибелью российского флота. Когда всё стало совсем плохо, на блокированной в Порт-Артуре российской эскадре было решено послать корабли Балтийского флота 2ой Тихоокеанской эскадры( главный:адмирал З.П. Рожественский) Пока они плыли, Порт-Артур уже сдали, поэтому корабли направили во Владивосток. (тогда ещё присоединилась к ним эскадра Небогатова) Плыли через Цусимский прорыв. Там их обнаружили японцы, очень много японцев...
В итоге лишь только одному крейсеру и двум миноносцам удалось прорваться во Владивосток, а остальные были либо уничтожены японцами, либо были потоплены своими командами, чтобы не достались врагу. Три корабля (в том числе и крейсер «Аврора») ушли в нейтральные воды. Всего было потоплено 19 русских кораблей, погибло более 5 тыс. моряков. Да и вообще в этой войне, к сожалению, есть много русского героизма, но нет ни одной победы на море и суше. ( о причинах спросите царя, финансировавших наше вооружение чиновников и проверяющие сделанную подготовительную работу главнокомандующих).
1.Підсумком розвитку міжнародних відносин на межі 19-20 ст. став поділ Європи та світу на два ворожі військово- політичні блоки - троїстий союз і антанту. Осноаним змістом політики великих держав у складі цих союзів була підготовка до світової війни за поділ уже поділеного світу. Перші такі протистояння розпочалися наприкінці 19 ст.: іспано-американська (1898р.) , англо-бурська (1899-1902 рр.), російсько-японська (1904-1905 рр.) війни. Підготовка до війни призвела до шаленої гонки озброєнь, першість у якій узяла Німеччина.
2. Метою створення союзу було врегулювання відносин в Центральній і Східній європі.
3. Гонка озброєнь і територіальні претензії держав європи.
4. Поразка Росії в Кримській війні, об'єднання Німеччини та Італії, поразка Франції у франко-пруській війні- все це змінило співвідношення сил у Європі і загострило міжнародні відносини
Цусима (Цусимское сражение в ходе рус-япон. войны 1904-05)- сражение которое стало гибелью российского флота. Когда всё стало совсем плохо, на блокированной в Порт-Артуре российской эскадре было решено послать корабли Балтийского флота 2ой Тихоокеанской эскадры( главный:адмирал З.П. Рожественский) Пока они плыли, Порт-Артур уже сдали, поэтому корабли направили во Владивосток. (тогда ещё присоединилась к ним эскадра Небогатова) Плыли через Цусимский прорыв. Там их обнаружили японцы, очень много японцев...
В итоге лишь только одному крейсеру и двум миноносцам удалось прорваться во Владивосток, а остальные были либо уничтожены японцами, либо были потоплены своими командами, чтобы не достались врагу. Три корабля (в том числе и крейсер «Аврора») ушли в нейтральные воды. Всего было потоплено 19 русских кораблей, погибло более 5 тыс. моряков. Да и вообще в этой войне, к сожалению, есть много русского героизма, но нет ни одной победы на море и суше. ( о причинах спросите царя, финансировавших наше вооружение чиновников и проверяющие сделанную подготовительную работу главнокомандующих).
1.Підсумком розвитку міжнародних відносин на межі 19-20 ст. став поділ Європи та світу на два ворожі військово- політичні блоки - троїстий союз і антанту. Осноаним змістом політики великих держав у складі цих союзів була підготовка до світової війни за поділ уже поділеного світу. Перші такі протистояння розпочалися наприкінці 19 ст.: іспано-американська (1898р.) , англо-бурська (1899-1902 рр.), російсько-японська (1904-1905 рр.) війни. Підготовка до війни призвела до шаленої гонки озброєнь, першість у якій узяла Німеччина.
2. Метою створення союзу було врегулювання відносин в Центральній і Східній європі.
3. Гонка озброєнь і територіальні претензії держав європи.
4. Поразка Росії в Кримській війні, об'єднання Німеччини та Італії, поразка Франції у франко-пруській війні- все це змінило співвідношення сил у Європі і загострило міжнародні відносини
Объяснение: