НАДО Встановіть відповідність: 1.Візантія А)Місто- держава 2.Поліс Б)Світова релігія 3.Християнство В)Група європейських народів 4.Слов”яни Г)Східна Римська імперія
В средневековой Индии не сложилось единого государства и сильной центральной власти. Существовало несколько десятков мелких и крупных государств, враждовавших друг с другом. Их правители носили титулы раджей и махараджей. В это время Индия часто становилась жертвой иноземных завоевателей, которых влекли богатства страны. В V веке на территорию индийского государства Гуптов вторглись племена кочевников-гуннов (эфталиты). В начале VI века они овладели его западной и центральной частью, но около 528 года гунны были разбиты и их власть в Индии уничтожена. Однако ослабленное войнами с эфталитами государство Гуптов в конце VI века распалось.
В первой половине VII века многие государства на севере страны были покорены одним из индийских правителей — Харшой. Он создал империю, примерно равную державе Гуптов. Столицей новой империи стал Канаудж. Но состоявшая из большого числа вассальных княжеств империя Харши распалась сразу же после его смерти в 646 году.
В начале XI века, воспользовавшись раздорами между индийскими государствами, в страну вторглись мусульмане во главе с правителем Газневидского государства — Махмудом Газневи. В XIII веке весь север Индии оказался под властью мусульманских султанов. Столицей возникшего государства стал город Дели, а само оно получило название Делийский султанат. Отобранные у раджей земли были дарованы мусульманской знати, тысячи индийских храмов были разрушены, а на их месте построены мечети.
Создав сильное государство, делийские султаны смогли отбить нашествие монголов в XIII веке. В начале XIV века началось ослабление Делийского султаната, а после вторжения в Индию Тимура в 1398—1399 произошёл распад султаната. В XV веке его пределы ограничивались двуречьем Ганга и Джамны. В 1526 году остатки Делийского султаната были захвачены Великими Моголами
Книгодрукування виникло не відразу, його винахідники використовували вже існуючі технології. Дві основи книгодрукування – набір і друкарський процес – були відомі з давніх часів. Але щоб зробити революцію в світі комунікацій, необхідна була оптимальна технологія. І творцем цієї технології став німецький винахідник Йоганн Гуттенберг. Не дивлячись на всю простоту, що здається, ця геніальна ідея привела до великих результатів.
Заслуга Гутенберга полягала в тому, що він здогадався відливати окремі букви, із яких почав складати слова. Придумав, як їх фіксувати, щоб вони не розпадалися, винайшов прес для друку, спеціальну фарбу і багато іншого. Саме він зумів знайти якнайкращі технічні форми втілення ідей, які частково висловлювалися до нього. Таким чином, Гутенберг узагальнив і систематизував винаходи, що існували до нього. Втіливши на практиці ідею друкування книг, він явив світу перші, причому відразу ж досконалі зразки видань.
Своєрідним поштовхом до розповсюдження книгодрукування в Європі стало зруйнування Майнца і вигнання його жителів у 1462 р. Адольфом фон Нассау. Багато хто з підмайстрів та учнів Гутенберга розбрівся різними містами Європи, засновуючи там друкарні і навчаючи майстерності книговидання нові покоління першодрукарів. Винахід Гутенберга дуже швидко набув широкого розповсюдження: Італія – 1464 р.; Німеччина – 1450 р.; Франція –1470 p.; Голландія – 1473 p.; Угорщина – 1473 p.; Іспанія – 1474 p.; Англія – 1480 p.; Данія – 1482 p.; Португалія – 1484 p.; Австрія – 1492 р. Щодо слов’янських народів, то найшвидше друкарство запроваджувалося в тих країнах, які найбільше стикалися з Європою і, зокрема, Німеччиною: чехи – 1478 р., українці – 1491 p., серби-чорногорці – 1493 p., поляки – кін. XV ст., білоруси – 1517 p., росіяни –1564 p., болгари – 1641 р.
Сучасники Гутенберга не могли передбачати, що винахід книгодрукування складе собою еру, із якою почнеться нова історія.
Наслідки винаходу книгодрукування незліченні. Рукописні книги змінилися друкарськими. Ціни на книги негайно ж знизилися на 4/5 проти колишньої їх ринкової вартості. Перші друкарі, що трудилися біля друкарських верстатів, були піонерами цивілізації – всі вони придбали право на вічну вдячність за послуги, надані ними освіті людства. Дешеві книги, віддруковані, як тоді висловлювалися, manu stannea (олов’яною рукою), породили масу читачів. Із винаходом книгодрукування автор міг поширювати свої ідеї і говорити з освіченим класом абсолютно вільно, не обмежуючись часом і місцем. Друкарська книга рятує автора від забуття, тому що вона друкується у декількох сотнях і тисячах примірників.
В средневековой Индии не сложилось единого государства и сильной центральной власти. Существовало несколько десятков мелких и крупных государств, враждовавших друг с другом. Их правители носили титулы раджей и махараджей. В это время Индия часто становилась жертвой иноземных завоевателей, которых влекли богатства страны. В V веке на территорию индийского государства Гуптов вторглись племена кочевников-гуннов (эфталиты). В начале VI века они овладели его западной и центральной частью, но около 528 года гунны были разбиты и их власть в Индии уничтожена. Однако ослабленное войнами с эфталитами государство Гуптов в конце VI века распалось.
В первой половине VII века многие государства на севере страны были покорены одним из индийских правителей — Харшой. Он создал империю, примерно равную державе Гуптов. Столицей новой империи стал Канаудж. Но состоявшая из большого числа вассальных княжеств империя Харши распалась сразу же после его смерти в 646 году.
В начале XI века, воспользовавшись раздорами между индийскими государствами, в страну вторглись мусульмане во главе с правителем Газневидского государства — Махмудом Газневи. В XIII веке весь север Индии оказался под властью мусульманских султанов. Столицей возникшего государства стал город Дели, а само оно получило название Делийский султанат. Отобранные у раджей земли были дарованы мусульманской знати, тысячи индийских храмов были разрушены, а на их месте построены мечети.
Создав сильное государство, делийские султаны смогли отбить нашествие монголов в XIII веке. В начале XIV века началось ослабление Делийского султаната, а после вторжения в Индию Тимура в 1398—1399 произошёл распад султаната. В XV веке его пределы ограничивались двуречьем Ганга и Джамны. В 1526 году остатки Делийского султаната были захвачены Великими Моголами
Книгодрукування виникло не відразу, його винахідники використовували вже існуючі технології. Дві основи книгодрукування – набір і друкарський процес – були відомі з давніх часів. Але щоб зробити революцію в світі комунікацій, необхідна була оптимальна технологія. І творцем цієї технології став німецький винахідник Йоганн Гуттенберг. Не дивлячись на всю простоту, що здається, ця геніальна ідея привела до великих результатів.
Заслуга Гутенберга полягала в тому, що він здогадався відливати окремі букви, із яких почав складати слова. Придумав, як їх фіксувати, щоб вони не розпадалися, винайшов прес для друку, спеціальну фарбу і багато іншого. Саме він зумів знайти якнайкращі технічні форми втілення ідей, які частково висловлювалися до нього. Таким чином, Гутенберг узагальнив і систематизував винаходи, що існували до нього. Втіливши на практиці ідею друкування книг, він явив світу перші, причому відразу ж досконалі зразки видань.
Своєрідним поштовхом до розповсюдження книгодрукування в Європі стало зруйнування Майнца і вигнання його жителів у 1462 р. Адольфом фон Нассау. Багато хто з підмайстрів та учнів Гутенберга розбрівся різними містами Європи, засновуючи там друкарні і навчаючи майстерності книговидання нові покоління першодрукарів. Винахід Гутенберга дуже швидко набув широкого розповсюдження: Італія – 1464 р.; Німеччина – 1450 р.; Франція –1470 p.; Голландія – 1473 p.; Угорщина – 1473 p.; Іспанія – 1474 p.; Англія – 1480 p.; Данія – 1482 p.; Португалія – 1484 p.; Австрія – 1492 р. Щодо слов’янських народів, то найшвидше друкарство запроваджувалося в тих країнах, які найбільше стикалися з Європою і, зокрема, Німеччиною: чехи – 1478 р., українці – 1491 p., серби-чорногорці – 1493 p., поляки – кін. XV ст., білоруси – 1517 p., росіяни –1564 p., болгари – 1641 р.
Сучасники Гутенберга не могли передбачати, що винахід книгодрукування складе собою еру, із якою почнеться нова історія.
Наслідки винаходу книгодрукування незліченні. Рукописні книги змінилися друкарськими. Ціни на книги негайно ж знизилися на 4/5 проти колишньої їх ринкової вартості. Перші друкарі, що трудилися біля друкарських верстатів, були піонерами цивілізації – всі вони придбали право на вічну вдячність за послуги, надані ними освіті людства. Дешеві книги, віддруковані, як тоді висловлювалися, manu stannea (олов’яною рукою), породили масу читачів. Із винаходом книгодрукування автор міг поширювати свої ідеї і говорити з освіченим класом абсолютно вільно, не обмежуючись часом і місцем. Друкарська книга рятує автора від забуття, тому що вона друкується у декількох сотнях і тисячах примірників.
Объяснение:
вибери з цього основне
Объяснение: