У ранній Новий час значна частина людства здійснила нечуваний за значенням і важливістю стрибок у своєму розвитку, залишивши в минулому «славне» Середньовіччя. Зміни торкнулися всіх сторін організації людського суспільства та його повсякденного життя. Настав час підбивати підсумки.
Варто пригадати! 1. Які країни Західної Європи у XVIII ст. слід вважати найбільш розвинутими? 2. У чому, на ваш погляд, полягають причини відставання країн Сходу від розвинутих європейських країн? 3. Які наукові відкриття раннього Нового часу, на вашу думку, можна назвати революційними?
Світ у Новий час.
Завдяки Великим географічним відкриттям у світі майже не залишилося земель, невідомих людству. Були встановлені зв’язки між більшістю цивілізацій Європи, Азії, Африки та Америки. Проте саме в Новий час стає зрозумілим, що країни Європи випереджають інші держави за економічним розвитком та військовою міццю, тому європейці почали не тільки торгувати з іншими країнами Америки, Африки та Азії, але й захоплювати їхні землі. Уже в XVI ст. виникають перші колоніальні імперії — Іспанська та Португальська. Згодом колонії почали захоплювати інші країни Західної Європи — Англія, Франція, Нідерланди. За рахунок захоплення Сибіру значно зросли володіння Росії, яка перетворилася на найбільшу за площею державу світу. Правителі європейських держав дивилися на весь інший світ, як на власну «законну» здобич та джерело прибутку.
Молода держава Сполучених Штатів Америки, яка виникла в боротьбі з Англією, намагалася зберегти незалежність та демократичний устрій. Крім того, багато зусиль докладалося на освоєння безмежного простору земель, які в доколумбові часи належали індіанцям. Рабство й ставлення до чорношкірих рабів розкололи американське суспільство навпіл. Здавалося, що громадянська війна була неминучою.
На відміну від Європи, великі держави Сходу не брали участі в завоюванні світу. Розвиток цих країн гальмувало панування традиційних економічних відносин, релігійні забобони та необмежена влада монархів. Навіть Османська імперія, яка ще в XVII ст. становила загрозу для європейських столиць, наприкінці наступного століття вже не могла змагатися з європейськими імперіями й почала втрачати свої володіння.
Став гетманом, К. Разумовский поставил цель восстановить исконные права Украины. Так, он добился, чтобы дела Гетманщины были переданы из Сената в Коллегию иностранных дел (это создавало предпосылки возобновления отношений Украины и России как межгосударственных), подчинил себе Запорожье, а со временем и Киев (однако в 1761 г. город вновь вернулся под прямое имперское управление). Его идеалом были шляхетские порядки, существовавшие во времена Речи Посполитой. Все дальнейшие действия Разумовского были направлены на превращение казацкой старшины в шляхту. Он получил право самостоятельно назначать полковников и раздавать земли, возобновил традицию созыва старшинских рад (съездов), которые постепенно приобретали роль сословно-представительного органа. Началось восстановление Батурина, который вновь стал резиденцией гетмана. Несмотря на то что гетман Разумовский и его брат имели большое влияние при дворе, такие действия вызвали обеспокоенность в России. В 1754 г. появились указы, ограничивающие власть гетмана. К Разумовскому был приставлен советник-надзиратель, ему запрещалось самостоятельно назначать полковников. Отныне гетман мог лишь предлагать кандидатуру. Гетман был обязан постоянно отчитываться о доходах и расходах Войсковой казны, а также снять границы между Украиной и Россией, отменить пошлину на ввоз российских товаров, государственные таможни, которые приносили гетманскому правительству большую ежегодную прибыль. В ответ на возобновить самостоятельные внешнеполитические отношения Гетманщины К. Разумовский получил категорический отказ. Однако эти ограничения не остановили гетмана. На протяжении 1760—1763 гг. была проведена судебная реформа, положившая начало разделению власти на исполнительную и судебную. В то же время судебная система вернулась к тому состоянию, в котором она существовала до Национально-освободительной войны. Фактически был восстановлен сословный характер судов. Они вновь делились на земские, гродские и подкоморские. В высшее судебное учреждение — Генеральный суд — от каждого полка были введены представители казацкой старшины. Это свидетельствовало о том, что казацкая старшина по примеру шляхты закрепила свое привилегированное положение. Старшина, как и некогда шляхта, пыталась закрепить за собой земли, которыми владела, и получить новые имения, ограничить переходы крестьян и увеличить размеры панщины.
Кроме того, К. Разумовский провел реформы в армии и образовании. Так, все казаки теперь имели одинаковое вооружение (ружье, сабля, копье) и униформу — синий мундир с красным воротом, белые штаны и разноцветные шапки. Упорядочивалась и совершенствовалась артиллерия. Во всех полках открывались школы для обучения казацких детей. Гетман также намеревался открыть университеты в Киеве и Батурине. Получила статус высшего учебного заведения Киево-Могилянская академия.
У ранній Новий час значна частина людства здійснила нечуваний за значенням і важливістю стрибок у своєму розвитку, залишивши в минулому «славне» Середньовіччя. Зміни торкнулися всіх сторін організації людського суспільства та його повсякденного життя. Настав час підбивати підсумки.
Варто пригадати! 1. Які країни Західної Європи у XVIII ст. слід вважати найбільш розвинутими? 2. У чому, на ваш погляд, полягають причини відставання країн Сходу від розвинутих європейських країн? 3. Які наукові відкриття раннього Нового часу, на вашу думку, можна назвати революційними?
Світ у Новий час.
Завдяки Великим географічним відкриттям у світі майже не залишилося земель, невідомих людству. Були встановлені зв’язки між більшістю цивілізацій Європи, Азії, Африки та Америки. Проте саме в Новий час стає зрозумілим, що країни Європи випереджають інші держави за економічним розвитком та військовою міццю, тому європейці почали не тільки торгувати з іншими країнами Америки, Африки та Азії, але й захоплювати їхні землі. Уже в XVI ст. виникають перші колоніальні імперії — Іспанська та Португальська. Згодом колонії почали захоплювати інші країни Західної Європи — Англія, Франція, Нідерланди. За рахунок захоплення Сибіру значно зросли володіння Росії, яка перетворилася на найбільшу за площею державу світу. Правителі європейських держав дивилися на весь інший світ, як на власну «законну» здобич та джерело прибутку.
Молода держава Сполучених Штатів Америки, яка виникла в боротьбі з Англією, намагалася зберегти незалежність та демократичний устрій. Крім того, багато зусиль докладалося на освоєння безмежного простору земель, які в доколумбові часи належали індіанцям. Рабство й ставлення до чорношкірих рабів розкололи американське суспільство навпіл. Здавалося, що громадянська війна була неминучою.
На відміну від Європи, великі держави Сходу не брали участі в завоюванні світу. Розвиток цих країн гальмувало панування традиційних економічних відносин, релігійні забобони та необмежена влада монархів. Навіть Османська імперія, яка ще в XVII ст. становила загрозу для європейських столиць, наприкінці наступного століття вже не могла змагатися з європейськими імперіями й почала втрачати свої володіння.
Став гетманом, К. Разумовский поставил цель восстановить исконные права Украины. Так, он добился, чтобы дела Гетманщины были переданы из Сената в Коллегию иностранных дел (это создавало предпосылки возобновления отношений Украины и России как межгосударственных), подчинил себе Запорожье, а со временем и Киев (однако в 1761 г. город вновь вернулся под прямое имперское управление). Его идеалом были шляхетские порядки, существовавшие во времена Речи Посполитой. Все дальнейшие действия Разумовского были направлены на превращение казацкой старшины в шляхту. Он получил право самостоятельно назначать полковников и раздавать земли, возобновил традицию созыва старшинских рад (съездов), которые постепенно приобретали роль сословно-представительного органа. Началось восстановление Батурина, который вновь стал резиденцией гетмана. Несмотря на то что гетман Разумовский и его брат имели большое влияние при дворе, такие действия вызвали обеспокоенность в России. В 1754 г. появились указы, ограничивающие власть гетмана. К Разумовскому был приставлен советник-надзиратель, ему запрещалось самостоятельно назначать полковников. Отныне гетман мог лишь предлагать кандидатуру. Гетман был обязан постоянно отчитываться о доходах и расходах Войсковой казны, а также снять границы между Украиной и Россией, отменить пошлину на ввоз российских товаров, государственные таможни, которые приносили гетманскому правительству большую ежегодную прибыль. В ответ на возобновить самостоятельные внешнеполитические отношения Гетманщины К. Разумовский получил категорический отказ. Однако эти ограничения не остановили гетмана. На протяжении 1760—1763 гг. была проведена судебная реформа, положившая начало разделению власти на исполнительную и судебную. В то же время судебная система вернулась к тому состоянию, в котором она существовала до Национально-освободительной войны. Фактически был восстановлен сословный характер судов. Они вновь делились на земские, гродские и подкоморские. В высшее судебное учреждение — Генеральный суд — от каждого полка были введены представители казацкой старшины. Это свидетельствовало о том, что казацкая старшина по примеру шляхты закрепила свое привилегированное положение. Старшина, как и некогда шляхта, пыталась закрепить за собой земли, которыми владела, и получить новые имения, ограничить переходы крестьян и увеличить размеры панщины.
Кроме того, К. Разумовский провел реформы в армии и образовании. Так, все казаки теперь имели одинаковое вооружение (ружье, сабля, копье) и униформу — синий мундир с красным воротом, белые штаны и разноцветные шапки. Упорядочивалась и совершенствовалась артиллерия. Во всех полках открывались школы для обучения казацких детей. Гетман также намеревался открыть университеты в Киеве и Батурине. Получила статус высшего учебного заведения Киево-Могилянская академия.